Керченський транспортний коридор: ривок чи біг на місці?

Розмови про будівництво транспортного переходу через Керченську протоку, який з'єднав би Краснодарський край Росії та Автономну Республіку Крим, ведуться вже протягом не одного десятиліття.

В основному цю, з економічної точки зору, здорову ідею транспортного коридору з Азії до Європи, експлуатували політики, як кримського, так і українського рівня для піару перед черговими виборами.

Офіційний Київ і Москва за цей час не раз обговорювали за столом переговорів можливості фінансування проекту та його реалізації. Проте, далі меморандумів про наміри справа не йшла. Можливо, в поточному році історію з Керченським мостом чекатиме розв’язка.

На 17 грудня намічено засідання українсько-російської міждержавної комісії, в ході якого планується підписання проекту міжурядової Угоди про спільні дії з будівництва переходу.

Міст: від античності до Харківських угод

Ще в епоху античності у Східному Криму між двома берегами Керченської протоки розвивалася жвава торгівля. Однак, побудувати міст через протоку, шириною п'ять кілометрів, в той час не представлялося можливим.

Під час Великої Вітчизняної війни за вказівкою особистого архітектора Гітлера, міністра озброєнь Німеччини Альберта Шпеєра було вирішено розпочати підготовчі роботи зі спорудження мосту.

Однак, міст було споруджено наприкінці 1944 року вже після звільнення Криму від німецько-фашистських загарбників. Але простояв він лише кілька місяців, і вже взимку 1945 року був знесений під час льодоходу.

На початку 50-х років XX століття між Кримом і Кубанню було відкрито поромне сполучення. Однак це не змогло замінити собою ідею будівництва моста. У 1993 році був підписаний протокол про наміри щодо будівництва. У 2000 році для проведення робіт створено АТ "Керченський міст".

До конкретних дій справа не дійшла. Експерти виявили проблемні місця проекту, пов'язані з геологією. 21 квітня 2010 президентами Росії та України Дмитром Медведєвим і Віктором Януковичем були підписані Харківські угоди з продовження базування Чорноморського флоту РФ в Севастополі до 2042 року, що також передбачали будівництво шляхопроводу через Керченську протоку в 2014 році до відкриття Зимової Олімпіади в Сочі.

Економічний ефект: від Євросоюзу до Японії

Про можливі преференції від реалізації проекту для України та Росії у Криму не говорить тільки ледачий. За оцінками експертів, тільки при будівництві моста може бути задіяно більше 40 тисяч робітників, що могло б бути серйозною фактором для наповнення місцевих бюджетів Криму надходженнями від податку на доходи фізичних осіб.

Настільки масштабний інфраструктурний проект передбачає, що під нього будуть побудовані і модернізовані сотні кілометрів нових автомобільних доріг і залізниць, як в Україні, так і в Росії, що дозволить створити додаткові робочі місця.

По-друге. На 450 км буде скорочено шлях для вантажів з Краснодарського краю через Крим, а, отже, зменшиться собівартість перевезень, що не може не позначитися на зниженні кінцевої ціни продукції для споживачів.

У проекті зацікавлені країни Центральної Азії та Євросоюзу. Крім того, інтерес до такого транскордонного коридору проявляли Республіка Корея і Японія. Аналітики не виключають і ту обставину, що в 2002 році Організацією Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) був заявлений проект стратегічної кільцевої автостради навколо Чорного моря.

Планувалося, що будівництво дороги, протяжністю більше семи тисяч кілометрів, вестиметься одночасно по території 12 країн Причорномор'я. Керченський міст міг би стати однією їх ключових транспортних розв'язок для його реалізації.

Експерти та чиновники: коридор необхідний

З російського боку висловлювалися припущення про те, що, міст допоможе частково вирішити проблему постачання до Криму газу і електроенергії. Так, за словами посла Росії в Україні Михайла Зурабова, "якщо будується мостовий перехід, то також можна живити Крим газом і енергією". "Це піде прямо по мосту", - зазначив посол.

У 2010 році Василь Джарти, що займав тоді посаду прем'єр-міністра АРК, підкреслював:
"Реалізація такого масштабного проекту - позитивний сигнал для ділових кіл усього світу. Ми розраховуємо, що це будівництво стане локомотивом, який притягне у Східний Крим й інші великі інвестиційні проекти".

У тому ж році заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Ярослав Жаліло висловив припущення, що необхідно забезпечити нормальний пасажиро- і вантажопотік у напрямку Керчі "шляхом реалізації альтернативних проектів". Зокрема, завдяки розвитку поромної переправи і збільшенню її пропускної здатності.

Нинішній кримський прем'єр Анатолій Могильов, говорячи про потенційно можливе будівництво глибоководного порту в Сакському районі за рахунок китайських інвестицій, підкреслює, що "будь-який промисловий об'єкт Криму потрібен як повітря, оскільки наша економіка не може бути постійно дотаційною.

Якщо буде будуватися такий великий порт, то під нього буде будуватися і залізниця, і транспортні магістралі, які перетинатимуть увесь Крим. До порту буде прив'язаний і міст через Керченську протоку".

Влітку нинішнього року в ході IV міжнародного інвестиційного форуму "Ялтинські ділові зустрічі" Автономія представила десяток потенційних інвестиційних проектів, серед яких був і проект транспортного мостового переходу через Керченську протоку.

Учасники українсько-російської робочої групи - мостобудівне підприємство "Волгомост" та організація з комплексного проектування мостових споруд "Гипротрансмост" - розробили макет майбутнього транспортного переходу через Керченську протоку.

Російські інженери спроектували різні варіанти конструкції моста таким чином, щоб він не заважав судноплавству у Керченській протоці. Судна будуть проходити крізь арки мосту.

Секретар Російського національного комітету з Чорноморського економічного співробітництва Руслан Середа повідомив журналістам, що орієнтовна вартість проекту становить близько $3 млрд. Проїзд по мосту планується зробити платним. Уряд Росії вже схвалив організаційно-правову схему будівництва, представлену Державною корпорацією "Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (Зовнішекономбанк)".

Що далі?

За два десятиліття було запропоновано декілька проектів будівництва моста. Найдешевший оцінювали в $232 млн., найдорожчий, як вже було сказано вище, в $3 млрд.

Російський банк ВТБ, нібито, вже висловив готовність профінансувати проектні роботи (інженерні пошуки та підготовку ТЕО) на суму в 500 млн. руб., - повідомив віце-прем'єр уряду АРК Рустам Теміргалієв.

За умови надійного фінансування міст можна буде побудувати за 4-5 років. Його довжина повинна скласти 4,5 км, ширина – 22 м, висота – 50 м. Планується, що міст буде включати пішохідні тротуари та дві смуги для руху автотранспорту, шириною по 7,5 м.

У центрі планується прокласти одну або дві залізничні колії. За даними інвестиційного порталу Криму, потенційний обсяг вантажоперевезень - 120 млн. т на рік, пасажироперевезень - 15 млн. осіб на рік.

Основні принципи Угоди, що готується до підписання, про спільні дії з будівництва моста між Росією і Україною наступні: російський банк фінансує підготовку ТЕО проекту, надалі ж, передбачається створення спільного підприємства з управління мостом на базі автодорів України та Росії.

Нагадаємо, 18 листопада нинішнього року в Києві віце-прем'єр України Олександр Вілкул провів зустріч з російською делегацією під головуванням міністра транспорту Росії Максима Соколова з тематики будівництва моста.

"У першому наближенні проект нас влаштовує, і його можна підписати в першій декаді грудня", - заявив тоді пан Соколов.

До цьогорічного грудневого засідання українсько-російської міждержавної комісії залишаються лічені дні. Чи з'явиться у проекту будівництва Керченського мосту шанс зрушити з мертвої точки дізнаємось вже 17 грудня.



Коментарі

Додати коментар


Віктор

Міст Кирпи №2

Recces

Да никогда Киев не построит мест через Керченский пролив:1)Граница в Керченском проливе не проведена2)Крыму не дадут "уйти" в Россию3)Значительная часть элиты будет бороться с "предательством" национальных интересов4)У Украины нету денег на мост, а если Россия построит за свои, то и мост де-факто будет русским...Мечтать не вредно!

Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.