Бюджет: проблеми "на місцях"

Андрій Мельник

Ближче до завершення 2013-го реальністю для влади стала "повзуча бюджетна криза". Так, на початок грудня план по збору податків було виконано лише на 89,8%.

При цьому темпи відставання від запланованих обсягів з кожним місяцем зростали. Найгірші справи із виконанням плану збору податку на додану вартість – 84,4%, податку на доходи фізичних осіб - 92,3% та акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів - 93,9%.

Одночасно з негараздами у сфері державних фінансів на центральному рівні в дуже складному стані знаходяться місцеві бюджети. Оскільки статистики та публічних оцінок їх стану небагато, спробуємо розібратися – що ж насправді відбувається безпосередньо "на місцях".

Основним індикатором проблем, що вже стали хронічними, є касові розриви, які виникають у разі нестачі доходів для покриття поточних видатків. При цьому слід сказати, що ці видатки мають гострий соціальний аспект, оскільки стосуються виплат по заробітній платі, придбання продуктів харчування, оплати комунальних послуг, розрахунків за постачання енергоносіїв, тощо.

Напевно, не слід розглядати стан податкових надходжень у їх розрізі, ще й окремо за регіонами, - простіше оцінити обсяги наданих позик на покриття касових розривів. Це дасть змогу зробити узагальнену оцінку ситуації з фінансами на місцях та відслідкувати відповідну динаміку.

За підсумками першого кварталу 2013 р. загальний обсяг наданих з єдиного казначейського рахунку позик місцевим бюджетам на покриття касових розривів становив 8,3 млрд. грн. За підсумками півріччя цей обсяг збільшився до 26,4 млрд. грн.

На початку листопада на покриття розривів було спрямовано трохи більше 41 млрд. грн. і це вже на 2,4 млрд. грн. більше, ніж було надано у 2012 році.

Це свідчить про те, що планування доходів і видатків на місцевому рівні шкутильгає так само, як на рівні центральному. Спочатку чиновники на власному популізмі підіймають до захмарних висот рівень бюджетних доходів, а потім напружено шукають вихід із „пастки”.

Це, практично, біг по колу, але з кожне наступне "коло" значно збільшує фінансові ризики. Можна спостерігати, як місцеві бюджети буквально "розчавлюються" пресом централізації – щоб віддати отримані короткотермінові позики, потрібно брати і брати нові.

Про яку реформу місцевого самоуправління може йти мова сьогодні? Численні засідання Ради регіонів поки виглядають абсолютно формальними.

Вже більше року йде обговорення проекту Концепції реформування місцевого самоврядування, а результату й досі немає. Як повідомляє офіційний сайт Мінрегіонрозвитку, на сьогодні проведено 26 засідань регіональних рад та понад 8865 (!) інших заходів, при цьому, де можна ознайомитися з проектом згаданої Концепції, не зрозуміло.

Разом з цим процес, передусім, необхідно починати з фінансової децентралізації та надати місцевій владі більше управлінського простору.

Вже усі регіони залежні

Слід констатувати, що нині всі обласні бюджети та бюджет АР Крим потрапили у залежність від позик Держказначейства.

Найбільшу залежність щодо покриття тимчасових розривів серед областей України у 2013 році продемонстрували м. Київ – 7,6 млрд. грн., Донецька - 3,0 млрд. грн., Дніпропетровська – 2,6 млрд. грн., Луганська – 2,4 млрд. грн., Івано-Франківська – 1,9 млрд. грн., АР Крим - 1,84 млрд. грн., Запорізька – 1,8 млрд. грн. та Харківська області – 1,63 млрд. грн.

У той же час найменше грошей отримали Рівненська – 569 млн. грн., Чернівецька – 611 млн. грн., Закарпатська – 612 млн. грн., Миколаївська – 615 млн. грн. та Херсонська – області 643 млн. грн.

Найбільшу кількість позик за цей рік оформили у Чернігівській області – 3006, трохи менше у Тернопільській – 2720, у Донецькій – 2400, у Луганській – 2053.

Обсяги позик на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку (ЄКР) станом на 1 листопада 2013 року

Область

Сума, млн. грн.

Херсонська

13,6

Миколаївська

14,0

Рівненська

16,2

Закарпатська

20,8

Волинська

30,1

Одеська

30,9

Полтавська

33,1

Кіровоградська

36,9

Сумська

42,0

АР Крим

46,8

Житомирська

54,4

Хмельницька

54,7

Черкаська

65,0

Тернопільська

65,8

Вінницька

65,8

Львівська

66,6

Запорізька

75,5

Дніпропетровська

94,0

Чернігівська

105,7

Київська

109,1

Донецька

122,8

Харківська

136,1

Івано-Франківська

166,1

Луганська

242,9

м. Київ

753,2

Всього

2467,2

Найменші показники щодо повернення короткотермінових позик, станом на 1 листопада продемонстрували: Херсонська – 13,6 млн. грн., Миколаївська – 14,0 млн. грн. та Рівненська області 16,2 млн. грн.

При цьому найбільші обсяги заборгованості із повернення позик зафіксовано у Чернігівській – 105,7 млн. грн., Київській – 109,1 млн. грн., Донецькій – 122,8 млн. грн., Харківській – 136,1 млн. грн., Івано-Франківській – 166,1 млн. грн., Луганській – 242,9 млн. грн. областях та у Києві – 753,2 млн. грн. Загальний обсяг заборгованості по Україні становить 2467,2 млн. грн.

І якщо доходи Києва або Донецької області, в принципі, дозволяють повернути позики, то щодо можливостей Івано-Франківської області все не так просто.

Варіантів для таких областей обмаль. Основний спосіб – надання субсидій. У випадку з Івано-Франківською областю дотації у загальному обсягу доходів місцевих бюджетів становлять більше 40%.

Іншим способом, що дозволить "дотягнути" до січня і отримувати нові позики з єдиного казначейського рахунку (ЄКР), є отримання короткострокового кредиту у банку, але при цьому доведеться сплачувати відповідні відсотки. А це – додаткові витрати.

Ключовим для оцінки проблем бюджетів місцевого рівня є грудень. Згідно з чинними нормами та умовами договорів про короткотермінові позики, кінцевим терміном погашення визначається кінець листопада. Разом з цим, якщо проаналізувати картину, що склалася на сьогодні з фінансами на місцях, можна відзначити наступне.

Не змогли повністю розрахуватися за позики: Вінницька - 45,0 млн. грн., Івано-Франківська - 94,2 млн. грн., Луганська області – 108,7 млн. грн., та місто Київ - 450,2 млн. грн. Загальний обсяг заборгованості за короткотерміновими позиками, що надані на покриття тимчасових касових розривів, становить 840 млн. грн.

Завершення 2013 року відбувається під тягарем складних фінансових проблем і, якщо проблеми макроекономічного рівня очевидні, ситуація на місцевому рівні є вкрай загрозливою. Отже автор дозволить собі кілька коротких узагальнень.

По-перше, у влади відсутня комплексна оцінки ситуації. Чиновники намагаються приховати реальний стан справ, сподіваючись лише вертикальні відносини область-уряд.

По-друге, реформи у сфері державних фінансів (включаючи податкову систему) просуваються настільки повільно, що їх і реформами назвати не можна.

По-третє, місцева влада є абсолютним заручниками центральної влади – від етапу складання бюджету, до подальшого його виконання.

По-четверте, слід відмовитися від підходів, які використовує влада при вирішенні проблеми регіонів.

По суті, це борговий зашморг, у якому опинилися місцеві бюджети, але, скоріше за все, ці неповернуті позики, буде профінансовано вже із загальних державних запозичень. Врешті-решт, вони перетворяться на дефіцит державного бюджету. Чи стане від цього легше уряду? Питання риторичне...



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.