Новий бюджет та нові загрози

Микола Нордвік

Україна, безперечно, увійшла в один з найдраматичніших періодів своєї історії. Влада незважаючи на складну економічну ситуацію, як у середині країни, так і за її межами, продовжує нехтувати важливими принципами фінансово-економічної політики.

Бюджетна політика на сьогодні є утаємниченою справою купки владних чиновників, які можуть рухати мільйони та мільярди гривень на власний розсуд і при цьому не нести жодної відповідальності за ці дії.

Підтвердженням цього є голосування депутатів у сесійній залі 16 січня 2014 року. Народні обранці голосували за головний державний кошторис, не маючи його на руках – тобто без розгляду та обговорення.

За таких умов підприємці та прості громадяни не мають достатньої інформації про економічні перспективи та основні напрями соціальної політики держави сьогодні та у найближчій перспективі.

За що ж голосували?

Закон про державний бюджет на 2014 рік зібрав навколо себе стільки негативних оцінок, що коментарі від влади щодо тих чи інших позитивних новацій сьогодні просто розчиняються у наелектризованому середовищі.

Критика почала лунати ще з вересня, коли урядові чиновники фактично відмовилися публічно обговорювати його положення. Така ситуація тривала до середини грудня, коли на сайті Верховної Ради було розміщено текст проекту закону.

Разом з цим під час опрацювання грудневої редакції проекту закону про держбюджет на 2014 рік депутати Верховної Ради критично оцінили розробки урядовців щодо деяких напрямів бюджетної політики.

Змінено обсяги доходів та видатків держбюджету. Так, доходи бюджету становитимуть 392,6 млрд. грн., у тому числі доходи загального фонду - 342,7 млрд. грн.

Обсяг витрат і надання кредитів державного бюджету передбачені в сумі 471,3 млрд. грн., в т. ч. загального фонду - 409,4 млрд. грн.

Збільшено граничний обсяг державного боргу з 580,1 млрд. грн. до 584,5 млрд. грн. та дефіциту до рівня 71,6 млрд. грн.

При цьому передбачено продовжити політику державної підтримки НАК Нафтогаз за рахунок державних запозичень в обсязі 14,9 млрд. грн.

Також за рахунок державного боргу в обсязі 200 млн. грн. буде підтримано Державний земельний банк. Не залишиться без державної підтримки і Український банк реконструкції та розвитку.

Редакція закону про держбюджет від комітету ВР передбачає скасування тимчасового збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, який мав діяти до 1 січня 2018 року.

Також скасовано звільнення від оподаткування операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому слід зазначити, що остаточні висновки щодо інших норм з оподаткування ми зможемо зробити після оприлюднення повного тексту закону про державний бюджет на 2014 рік.

Уряд запланував нереально великий обсяг приватизації - 17 млрд. грн., що з огляду на досвід попередніх років, також виглядає достатньо сумнівним. Нагадаємо, що згідно норм чинного законодавства невиконання плану приватизації призводить до нових запозичень.

Такий значний обсяг приватизації свідчить про намагання "натягнути" видатки, та, відповідно, доходи, щоб якось збалансувати бюджетні параметри.

Враховуючи вищенаведені основні бюджетні параметри, ми можемо прогнозувати, що у 2014 році грошей вистачатиме лише на соціальні виплати та покриття дефіциту Пенсійного фонду.

Влада, з огляду на майбутні президентські вибори, задекларувала у бюджеті на 2014 рік намагання виплатити 6,0 млрд. грн. по вкладам колишнього Ощадбанку СРСР.

Втрачені гальма

Характерною особливістю бюджетно-фінансової політики чинної влади є життя "не по кишені", і прийнятий закон про державний бюджет на 2014 рік є яскравим тому підтвердженням.

Влада, коли їй зручно, посилається на європейські норми та каже про свою відданість європейському курсу. Разом з цим нашим чиновникам давно слід нагадати про їхню нещирість.

Так, починаючи з 2012 року урядовці та народні депутати, фактично неодноразово порушували вимоги Маастрихтських критеріїв. Нагадаємо, що згідно згаданих вимог дефіцит бюджету загального сектору державного управління не повинен перевищувати 3% від ВВП на кінець фінансового року.

За підсумками 2012 року дефіцит державного бюджету склав 53,4 млрд. грн. або 3,79% від ВВП, у 2013 році, згідно із змінами, які поспіхом ухвалювали депутати ВР, обсяг дефіциту збільшено до майже 70 млрд. грн., а це, враховуючи заяви Прем’єра щодо нульового зростання економіки за минулий рік, приблизно 4,97% від ВВП.

На 2014 рік закон про бюджет передбачає дефіцит в обсязі 71,6 млрд. грн., що може становити 4,33% від ВВП. При цьому слід нагадати, що за останні роки влада постійно завищує економічні прогнози взагалі і щодо ВВП зокрема.

Так, на 2012 рік прогноз уряду становив 1505 млрд. грн., а фактично було отримано 1408,9 млрд. грн., на 2013 рік урядовці планували 1688 млрд. грн., а фактично ми можемо сподіватися на рівень попереднього року.

Державний бюджет, що формується та виконується з величезним дефіцитом, насправді є головною проблемою у сфері державних фінансів.

При цьому слід зазначити, що Стратегія розвитку системи управління державними фінансами, прийнятої у серпні 2013 року, не приділяє цій проблемі достатньої уваги. Таким чином формується враження про формальний підхід урядовців до зазначеного питання.

Хто ж приймає рішення сьогодні?

Спосіб прийняття державного бюджету на 2014 рік показав, що в Україні боргову політику вже здійснює не уряд, а депутати Верховної Ради.

Так, за одну ніч (з 15 на 16 січня) народні обранці вирішили збільшити обсяг державних запозичень на 5,4 мільярди - з 158,1 млрд. грн. до 163,5 млрд. грн.

Якщо порівняти параметри закону про держбюджет на 2014 рік з проектом закону у грудневій редакції урядовців, що розміщено на офіційному сайті Верховної Ради, ми помітимо зміни у структурі в розрізі зовнішніх та внутрішніх запозичень.

Так, внутрішні запозичення у проекті закону складали 114,9 млрд. грн., а зараз їхній обсяг становить 111,3 млрд. грн. Із зовнішніми запозиченнями все навпаки – проектна сума з 37,0 млрд. грн. (мова йде про загальний фонд держбюджету) зросла до 46,0 млрд. грн. На сьогодні структура запозичень до державного бюджету протягом 2014 року в цілому складається з 31,9% - іноземних джерел та 68,1% – з внутрішніх.

Зміни у структурі державних запозичень, скоріше за все, пов’язані із "сусідською допомогою". Можна припустити, що українська влада вже не намагатиметься отримувати позики від МВФ, чи виходити на західні фінансові ринки.

Скоріше за все отримані від Росії у грудні 2013 року $3,0 млрд. та $5-5,5 млрд., заплановані на поточний рік, і є загальним обсягом «допомоги» від північного сусіда.

Разом з цим ця «допомога» несе у собі чималі ризики. Наприклад, ці позики є дуже короткими – приблизно 2 роки, а обсяг погашення є надзвичайно великим. Не зрозуміло, як влада буде збирати та віддавати за один раз, наприклад, обсяг у $3 млрд.?

Хоча, певної мірою це можна вважати "подарунком" для нового президента, адже строк погашення російських позик припадає на кінець 2015 року та, напевно, середину 2016 року.

Якщо ми почали говорити про ризики для державного бюджету, безумовно, у першу чергу, слід звернути увагу на боргові ризики.

Політика жити "не по кишені", на яку автор звернув увагу вище, рано чи пізно, повинна була привести до суттєвого загострення боргових ризиків.

Динаміка державного боргу за останні декілька років свідчить, що його обсяг у 2014 році, у порівнянні з 2010 роком може зрости більше ніж на 80% і сягнути шаленого розміру у 584,5 млрд. грн. Це вже більше 35,4% від ВВП, який за урядовими прогнозами становитиме 1653,0 млрд. грн.

І, якщо, сьогоднішні урядовці раніше намагалися списувати свої прорахунки на дії "попередників", то зараз це абсолютно не відповідає дійсності. Так, у 2014 році діючий уряд повинен сплатити обсяг боргів, який на більш, ніж 70% складається з позик саме цього уряду, включаючи і позику від МВФ, яка була отримана наприкінці 2010 року.

Також слід зазначити, що обсяг державного боргу може значно збільшитися у випадку проїдання золотовалютних резервів та девальвації гривні.

Іншою складовою боргових ризиків для бюджету 2014 року є зростання обсягу платежів з його обслуговування. В планах влади на поточній рік на цілі закладено 44,9 млрд. грн. Наприклад, у 2011 році на ці цілі було витрачено 23,1 млрд. грн., а у 2012-му – 24,2 млрд. грн.

Слід розуміти, що виплати за державним боргом, що здійснюються за рахунок державного бюджету, автоматично зменшуватимуть обсяги коштів, які можливо було направити на інноваційну підтримку економіки, що є дуже важливим під час економічної кризи.

Виплати з обслуговування державного боргу, якщо їх співвіднести з обсягом дефіциту, перевищують 53%. Інакше кажучи, результати боргової політики уряду на сьогодні у двічі збільшують дефіцит державного бюджету. При цьому слід розуміти, що така тенденція не є короткотерміновою. Зазначена проблема буде актуальною ще як мінімум 5-6 років.

Аналіз основних параметрів бюджету на 2014 рік та процедури його прийняття свідчить про порушення ряду принципів Бюджетного кодексу України.

Так, є великі сумніви щодо дотримання принципу обґрунтованості, який передбачає формування бюджету на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України.

Також навряд чи буде дотримано принцип ефективності та результативності щодо досягнення цілей економічного розвитку на основі інноваційного розвитку.

Складається враження, що прийняття бюджету є формальним завданням для влади і абсолютне не стосується громадян, яким вже у найближчі роки буде потрібно віддавати свої податки лише для того, щоб держава мала можливість розраховуватися за своїми боргами.



Коментарі

Додати коментар


Яро

Графік динаміки державного боргу містить стільки ж інформації, скільки відповідь на задачу: "півтора землекопи". Треба вказувати вартість обслуговування у відсотках до ввп

Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.