Ставкам поставлять рамки?

Ольга Дубенська РЕ

Днями Держслужба з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва запропонувала свій варіант порятунку бізнесу - обмежити депозитні та кредитні ставки.

Згідно з пропозицією керівника відомства Михайла Бродського, максимальний відсоток прибутковості за вкладами повинен сягати не більше 12%. Кредитні ставки голова держслужби пропонує обмежити 6%.

Бродський навів приклад США, де закон про обмеження ставок був прийнятий у 1933 році, а також підкреслив, що схожий закон у Іспанії допоміг країні вийти з рецесії.

З коментарів Держпідприємництва, які отримала РЕ, стало зрозуміло, що пропозиції відомства не оформлені у жоден документ, і у держслужбі не змогли зорієнтувати щодо термінів, коли він може з’явитися.

Мотиви центробанків

Обмеження ставок у світовій практиці є одним із інструментів фінансової репресії, яка передбачає організований державою трансфер коштів від вкладників до позичальників. Одна з цілей обмеження ставок – це підвищення привабливості державних облігацій на тлі падіння доходності депозитів. Ще однією метою є створення за рахунок вкладників вигідних ставок для державних підприємств.

Штучно занижені ставки на депозити та кредити, наприклад, у Китаї тривалий час забезпечували величезний потік капіталу від домогосподарств до фінустанов та позичальників.

Жителі Китаю мають небагато альтернатив для отримання прибутку, а тому, попри невелику дохідність вкладів, несуть гроші до банків. Це забезпечує надвисоку капіталізацію фінустанов, але водночас призводить до скорочення рівня споживання.

Низькі процентні ставки також спонукають китайців активно купувати нерухомість, що своєю чергою фактично спровокувало виникнення "бульбашки" на ринку.

Втім, варто відзначити, що у липні минулого року Центробанк Китаю відмовився від обмеження кредитних ставок, в той же час залишивши ліміт доходності депозитів – відсотки за вкладами не повинні перевищувати ставку ЦБ більш ніж на 10%.

У кінці 2012 року з метою здешевлення кредитів обмеження на максимальний розмір вкладів ввів ЦБ Іспанії, розіславши відповідну директиву фінансових установам країни. Було визначено, що доходність за вкладами до одного року не повинна перевищувати 1,75% річної еквівалентної ставки, за вкладами від року до двох повинна бути не більше 2,25%, а за вкладами до 3 років і більше - не вище 2,75%.

Практика обмеження банківських ставок існує і в Росії. У 2009 році в РФ як антикризовий захід було запроваджено обмеження на відсотки за депозитами тоді, коли доходність перевищила 20% за граничного значення 18%.

У жовтні 2013 ЦБ Росії отримав право встановлювати максимальну ставку у фінустановах на постійній основі. Відповідний закон визначає межу на рівні не менше двох третіх ставки рефінансування ЦБ, яка на жовтень минулого року становила 8,25%.

Також у грудні президент РФ Володимир Путін підписав закон, згідно з яким передбачається щоквартальний розрахунок середньоринкових значень повної вартості кредитів з допустимим відхиленням ставок від них не більше ніж на третину.

Чому високі ставки?

Традиційно прийнято вважати, що депозитні ставки повинні перекривати інфляцію,а також забезпечувати вкладнику невеликий прибуток. Чому ж нульової інфляції в країні (за даними Держстату), дохідність депозитів в Україні сягає 20%, а інколи й більше відсотків? Є декілька причин.

По-перше, населення не має глибокої довіри до банківського сектору, а отже, "вимагає" високу плату за ризики.

"Якщо відсоткові ставки скоротити до рівня інфляції плюс, кілька відсотків, то громадяни перестануть нести кошти у фінустанови, а значить виникне загроза ліквідності фінустанов", - каже голова правління ПАТ "КБ" НАДРА" Дмитро Зінков.

По-друге, фінансовий сектор України не є розвиненим, а банківський сектор становить 90% від фінансового сектору. Ринок не може гарантувати залучення довгострокових ресурсів з різних джерел, просто тому що немає вибору, а депозити залишаються мало не єдиним фондуванням, і фінустанови погоджуються платити високу ціну.

По-третє, в Україні фактично відсутня альтернатива вкладанню грошей на депозит у вигляді купівлі акцій та гри на фондовому ринку. Ринок нерухомості також перебуває в стагнації, тому навряд чи може створити гідну альтернативу банківським вкладам.

По-четверте, на ринку присутня значна кількість дрібних банків, які високими ставками заманюють клієнтів, а інші фінустанови, аби не втрачати потенційних вкладників, змушені "підтягувати" відсотки за депозитами до відповідного рівня.

Втім, з такою думкою учасників ринку не згодні у НБУ. У регулятора наголошують, що висока дохідність вкладів є ринковою тенденцію.

"Дрібні банки не мають розгалуженої мережі. Крім цього банки зараз зобов’язані у випадку ставок вищих за ринкові відраховувати більші суми у Фонд гарантування вкладів", - зауважує заступник голови НБУ Олексій Ткаченко.

Нагадаємо, у минулому році Фонд гарантування вкладів оприлюднив проект свого рішення, за яким розмір регулярних відрахувань банків перестає бути фіксованим і розраховується персонально для кожної фінустанови за складною формулою. Найбільше фінустанови зобов’язані платити, якщо відсотки за депозитами вище ринкових на 4 п.п.; вклади займають понад 50% пасивів банку, а вкладів у валюті в 2,5 рази більше, ніж у гривні.

Варто відзначити, що самі банкіри вважають зависокими ставки, які зараз змушені пропонувати фінустанови. "Ставки які є на ринку вищі за справедливу ціну. Так, повинна бути плата за ризик, але плата у розмірі 20% - надмірна плата, і вона не виправдана", - відзначає голова правління "Райффайзен Банк Аваль" Володимир Лавренчук.

На переконання керівників банків, високі ставки стримують бажання людей займатися підприємницькою діяльністю, адже мало який бізнес даватиме прибуток 20% і вище.

Водночас банкам важко надавати позики, особливо реальному сектору економіки, адже важко кредитувати бізнес у нинішніх економічних умовах, коли продукція підприємств дешевшає, і немає гарантій, що банк зможе повернути тіло та відсотки за кредитом.

Крім цього, за двозначних відсоткових ставок робота банкірів перетворюється на пошук хорошого позичальника, який зможе обслуговувати дану позику. А на даний момент, мабуть, є лише дві галузі, які здатні обслуговувати такі відсоткові ставки – це сільське господарство та роздрібна торгівля (за підсумками 2013 року ці галузі продемонстрували позитивний результат).

У той же час саме відсутність потенційних позичальників може вплинути і на депозитні ставки у поточному році. Фінустанови, які накопичили надлишкову ліквідність на мільярди гривень, не зможуть пустити ці кошти на кредитування, а отже, відсотки за вкладами можуть знизитися.

Авантюрний план

Попри грандіозні наміри Держпіприємництва, введення лімітів на банківські ставки, скоріше за все, Україні не загрожує. До цього однозначно не готові як населення, так і банки, і що головне, регулятор, схоже, немає подібних намірів.

"Національний банк не може чинити тиск на комерційні банки і диктувати умови за якими відсотковими ставками залучати депозити. Так, проблема завищених ставок дійсно існує. Але варто відзначити, що депозитні ставки в минулому році впали на 2,5 п.п саме завдяки ринковим, а не адміністративним механізмам", - відзначив Ткаченко.

Своєю чергою представники комерційних банків із здивуванням та скептицизмом реагують на подібну ініціативу, підкреслюючи, що зараз введення обмежень на депозитні та кредитні ставки є неможливим.

"Дана заява, в нинішніх умовах, містить велику частку авантюризму. Для досягнення таких показників, НБУ повинен, як мінімум, радикально знизити свою облікову ставку, і міняти свою монетарну політику. Ставки помахом чарівної палиці не знижуються", - наголошує експерт UniCredit Bank Тантелі Ратувухері.

На переконання аналітика, відсотки за кредитам дійсно можна знизити, наприклад, шляхом надання дешевих ресурсів банкам з боку Національного банку та уряду.

Категорично не сприйняли ідею Бродського і у профільному комітеті Верховної ради. За словами народного депутата, голови підкомітету з питань банківської діяльності Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності, Сергія Мартиняка, будь-яке обмеження ринкових ставок призведе до згортання конкуренції.

"Я оцінюю таку ініціативу негативно. Адміністративне втручання в цей процес - негативне. Втручання в ринкові механізми дозволяють собі лише окремі невеликі держави. В більшості випадків центробанк лише дає рекомендований орієнтир", - відзначив парламентарій.

Депозитні ставки повинні знаходитися на такому рівні, щоб "перекрити інфляцію і дати невеликій прибуток, тобто 12-15%", - додав депутат.

***

Цілком очевидно, що ідея обмеження ставок не стане реальністю. Адже за такого нововведення істотно постраждало б конкурентне середовище, і з ринку, очевидно, пішли б банки, які знаходять клієнтів саме завдяки високим відсоткам за вкладами.

Імовірно, такі заяви голови Держпідприємництва були зроблені під впливом останніх тенденцій у банківському законодавстві в Росії, або, що було б більш прикро, є проявом звичайного популізму.

Пам’ятаємо, що банківський сектор уже другий рік поспіль демонструє позитивні результати, і депозитні ставки таки знижуються, а населення і далі активно несе гроші у фінустанови (депозити фізосіб у нацвалюті у 2013 році виросли майже на 70 мільярдів гривень).

З іншого боку кредитні ресурси залишаються "непідйомними" для більшості підприємств. І це проблема навіть не фінансового сектору як такого, а відсутності адекватного планування та прогнозування на державному рівні, масштабних проблем у країні, на кшталт корупції, які відлякують інвесторів від українського бізнесу.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.