Як НБУ намагається повернути гривні твердість

Віктор Стуков

З кінця січня гривня девальвує, оновлюючи багаторічні мінімуми відносно долара. І хоча НБУ намагається загнати валюту в жорсткі рамки, не допускаючи спекуляцій, однак, банківській системі загрожує не тільки "слабкість" валюти, а й панічна втеча вкладників.

Ситуація на українському валютному ринку з початку нинішнього року практично вийшла з-під контролю, і фактичні темпи девальвації значно перевищили навіть найсміливіші прогнози. За січень і першу декаду лютого гривня відносно долара ослабла майже на 10%, а 6 лютого курс перетнув психологічну позначку в 9 грн. (найвище значення за останні 5 років).

Причому, як не дивно, зовнішні прояви паніки практично відсутні: валюта у вільному доступі, масового відтоку депозитів не спостерігається (правда, потрібно зробити поправку на те, що Національний банк ще не оприлюднював дані по валютному та грошово-кредитного ринку за січень), а залишки на коррахунках банків стабільно знаходяться на позначці вище 20 млрд. грн. Однак напруга на ринку продовжує зростати.

Зірвані плани

Девальваційна пружина почала розкручуватися не безпідставно, і, більше того, явно не без допомоги НБУ. Адже не варто забувати, що Нацбанк вже не перший рік говорив про те, що має намір поступово відпускати курс у вільне плавання. І, якщо поглянути на ринкову ситуацію піврічної давнини, добре спостерігається тенденція поступового ослаблення нацвалюти.

Динаміка готівкового курсу гривні в серпні 2013-лютому 2014 року, UAH/$

* дані Finance.ua

Причому, вже восени 2013 року представники Національного банку почали м'яко натякати на те, що відтепер курс в "ручному режимі" контролювати не будуть. Коригувати - так, але утримувати - ні. Однак, все йшло добре аж до грудня місяця, коли в країні не тільки загострилася політична ситуація через загострення питання про інтеграційний вектор руху, а й поновилися розмови про погіршення загальної економічної ситуації.

Своєрідним кругом порятунку в кінці 2013 року виявилися гроші Росії: виділені $3 млрд. змогли зняти частину паніки як у бюджетній сфері, так і щодо пари "гривня/долар". Хоча Національний банк у грудні значно збільшив обсяги інтервенцій, продавши за місяць понад $3,5 млрд. В листопаді ця сума була на півмільярда менше, а в жовтні - лише $1,21 млрд. Це побічно говорить про те, що вже тоді тренд на валютному ринку почав рухатися врозріз із планами Нацбанку, і йому довелося різко нарощувати "вливання".

Обсяги інтервенцій долара НБУ на валютному ринку (продаж, $ млрд.)

* дані НБУ

Проте, найбільшим "сюрпризом" став січень, коли громадське напруження досягло піку і переросло у збройний опір мітингувальників правоохоронцям. Щоправда, заворушення виявилися лише каталізатором, який підштовхнув попит на валюту і ослаблення гривні. Набагато сильніше на ринок вплинули загрози Заходу про застосування до України санкцій, зниження рейтингів нашої країни до рівня "ССС", який знаходиться за півкроку від дефолту, а також ухвалення держбюджету на 2014 рік з "діркою" дефіциту понад 70 млрд. грн.

Останній цвях в уявну курсову стабільність вбила Росія, яка вирішила відкласти виділення Києву чергового траншу в розмірі $2 млрд. Таким чином це спровокувало стрибок курсу вище 9 грн./$1 і позбавило надії НБУ поповнити свої золотовалютні резерви, які за січень скоротилися на 13%, зафіксувавшись на рівні $17,8 млрд., що стало черговим історичним мінімумом.

Точкові заходи

Розуміючи, що ситуація виходить з-під контролю, Національний банк вирішив вплинути на обвал ринку в "ручному режимі", видавши 6 лютого постанови №48 "Про механізм оперативної підтримки ліквідності банків" та №49 "Про заходи щодо діяльності банків і проведення валютних операцій".

У першу чергу Нацбанк дав зрозуміти, що у разі потреби підтримка ліквідності банків буде розширена. Йдеться про банки, у яких спостерігається відтік депозитів фізосіб. В якості застави НБУ отримуватиме ОВДП або іноземну валюту. Причому, процентну ставку за кредитами рефінансування навряд чи можна назвати привабливою - 19,5% (вона дорівнює "трьом" обліковим ставкам).

Крім того, ставка резервування коштів, при залученні банками коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, що дорівнює або менше 183 календарних днів, тимчасово складе "нуль", що також має вплинути на збільшення ліквідність банків.

Також регулятор зажадав від банків посилити контроль над касовими операціями, своєчасно завантажувати банкомати готівкою, і забезпечити безперебійну видачу "кешу" за платіжними картками.

Проте, паралельно НБУ ввів неабияку кількість обмежень. Так, відтепер заборонена купівля іноземної валюти на міжбанківському ринку: для дострокового погашення кредитів, а також позик в інвалюті за договорами з нерезидентами; для покриття резервів страховими компаніями; для інвестицій за кордон. Виняток лише один: банкам тимчасово дозволено купувати валюту за дорученням фізосіб з метою її переказу за межі України за неторговельними операція і в сумі, еквівалент якої не перевищує 50 тис. грн. на місяць на одну особу.

Головне ж нововведення торкнулося бізнесу. Якщо не вдаватися в нормативну казуїстику, суть його полягає у наступному: для купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних та фізосіб-підприємців кошти зараховуються на окремий рахунок, з якого гроші перераховуються на придбання валюти лише через 6 операційних днів.

Затишшя перед бурею

Важливо розуміти, що всі ці заходи готувалися поспіхом, без консультацій з ринком, і навіть із профільним парламентським комітетом. Тому міру їх впливу на валютний ринок не можуть передбачити не лише банки. Про наслідки, найімовірніше, не підозрює навіть сам НБУ, хоча вже 7 лютого курс хитнувся вниз - до 8,7 грн./$1. Питання лише в тому, як довго зможе ринок затриматися на цій позначці?

Адже, приміром, навіть 6-денна відстрочка не зніме попит на валюту компаній, діяльність яких пов'язана з експортно-імпортними операціями. Так, це дозволить Національному банку використовувати тимчасово вільні на рахунках кошти бізнесу, однак, хоч і відкладений, але тиск на курс залишиться, що повною мірою проявиться після вимушених "6-денних" канікул. Обмеження для виведення грошей за кордон теж навряд чи вплинуть на ринок, оскільки перераховані операції не є масовими і регулярними.

Тому, прийняті Нацбанком кроки виглядають більше як спроба отримати "перепочинок", відкласти більш кардинальні кроки, над якими зараз працює регулятор. І хоча офіційних коментарів з цього приводу немає, така стратегія була б цілком логічною.

Взяти хоча б уже озвучені заходи щодо збільшення ліквідності. З підтексту можна зрозуміти, що в НБУ готуються до проблем з поверненнями депозитів. Причому, до проблем масових, а не локальних, які завжди мають місце і не вимагають екстраординарних заходів. Про це ж говорить нагальна вимога Нацбанку до банкірів запасатися "готівкою" і наповнювати нею банкомати.

І хоча за законами здорового глузду після "гойдалок" на ринку навпаки повинен спостерігатися відтік НЕ гривневих, а валютних депозитів. Однак судячи зі зростаючого попиту на долар з боку населення, спостерігатиметься тенденція вилучення гривневих депозитів, які стануть одним із джерел придбання валюти. Причому, НБУ опиняється в патовій ситуації, оскільки додаткові обмеження здатні спровокувати ще більшу паніку. А якщо курс знову сягне позначки 9 грн., то відтік вкладів може придбати хвилеподібний, неконтрольований характер. Тоді Нацбанк з великою ймовірністю вдасться до "особливого сценарію", який передбачає масові обмеження у роботі банків, у тому числі - вганяє у жорсткі рамки їхніх клієнтів (РЕ вже писала про це). І той факт, що 7 лютого НБУ знизив офіційний курс до рівня 8,7 грн./$1, дуже красномовно говорить про те, що регулятор явно не чекає стабільності від нацвалюти.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.