ТЕЦ розкуплять Ахметов, Фірташ та Григоришин

Олена Герасимова, для РЕ

Попереднього сесійного тижня Верховна рада прийняла закон, який виводив зі списку об’єктів заборонених до приватизації 14 теплоцентралей.

В цей перелік увійшли "Дніпродзержинська ТЕЦ", "Камиш-Бурунська ТЕЦ", "Криворізька теплоцентраль", "Лисичанська ТЕЦ", "Миколаївська ТЕЦ", "Одеська ТЕЦ", "Охтирські теплові мережі", "Сакські теплові мережі", "Севастопольська ТЕЦ", "Сєвєродонецька ТЕЦ", "Сімферопольська ТЕЦ", "Харківська ТЕЦ-5", "Херсонська ТЕЦ" та "ТЕЦ науково-технічного центру "ЕСХАР".

Приватизація або концесія?

Депутати аргументували прийняття цього закону необхідністю залучення недержавних інвестицій шляхом передачі цих ТЕЦ в оренду або концесію і подальшого технічного переоснащення.

При цьому, як уточнюють автори законопроекту, сама програма передбачає максимальне скорочення споживання природного газу через його заміщення іншими видами палива, зокрема, кам'яним вугіллям.

А договори передачі ТЕЦ в оренду або концесію міститимуть обов'язкову умову про виконання майбутнім інвестором цієї програми, тобто - про переведення ТЕЦ з газу на вугілля.

Насправді ж зміст самого закону обмежується нормами про зняття заборони на приватизацію зазначених ТЕЦ. Тобто він жодним чином не регламентує ті форми, в яких вона здійснюватиметься на практиці.

Інакше кажучи, влада сама собі надала повну свободу дій в цьому питанні. Крім того, в законі немає також і положень про умови продажу або передачі ТЕЦ приватному інвестору. А це означає, що договір, який з ним укладатиметься, може і не включати вимог про модернізацію або перехід на інший вид палива.

"Високі ціни на газ підштовхнули владу до прийняття політичного рішення про переведення ТЕЦ на вугілля. Проте така модернізація вимагає значного фінансового ресурсу. Цілком природно, що потенційні інвестори не захочуть вкладати кошти, не маючи гарантії отримання ТЕЦ у власність або у формі концесії на 50 років", - відзначає керуючий партнер АК Kreston GCG Сергій Атамась.

В свою чергу аналітик ІГ "Арт-капітал" Станіслав Зеленецький підкреслює, що реформа енергетики з самого початку передбачала приватизацію всього виробничого ланцюжка, включаючи ТЕЦ.

"Намір уряду скоротити споживання газу за рахунок переходу на пиловугільне паливо зробив продаж ТЕЦ пріоритетним завданням", - додає він.

При цьому аналітики прогнозують, що найбільш імовірним способом приватизації ТЕЦ стане все ж таки оренда і концесія, а не продаж.

"Справа в тому, що інвестори повинні будуть вкласти великі кошти в технічне переоснащення ТЕЦ, а тому, зараз у них навряд чи знайдуться вільні капітали для їх покупки. Більш того, навіть для фінансування переходу на вугільне паливо вони спробують залучити кредитні ресурси", - уточнює Атамась.

На думку Зеленецького рішення буде залежати від масштабів тієї чи іншої ТЕЦ.

"Швидше за все, концесія буде використана для приватизації ТЕЦ великих потужностей або ТЕЦ, що знаходяться у великих обласних центрах, тобто стратегічно значущих теплоцентралей. Тоді як більш дрібні можуть бути продані", - припускає він.

Модернізація та диверсифікація

На сьогодні в Україні працює приблизно 250 ТЕЦ. З радянських часів і аж до середини 2000 років переважну більшість з них проектували і будували для роботи на природному газі. Хоча в Україні в загальних запасах палива частка вугілля становить 96%, газу - 2,3%, а нафти - 1,7%.

За часів незалежної України ТЕЦ просто нещадно експлуатували. На тих з них, які залишалися під контролем місцевої влади та комунальних підприємств, періодично проводили капітальні ремонти та реконструювали котли.

Інші ТЕЦ, що опинилися під неформальним контролем бізнесу, просто працювали на знос.

У серпні минулого року прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив про необхідність заміщення газу вугіллям скрізь, де це можливо. А в січні цього року міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко повідомив про початок реалізації програми переводу ТЕЦ з газу на вугілля.

При цьому він уточнив, що мова йде про технологію використання водо-вугільного палива, яку українські фахівці розроблятимуть і впроваджуватимуть спільно з китайськими партнерами.

За підрахунками фахівців Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, здійснення цього проекту дозволить економити майже 6 мільярдів кубометрів газу на рік. І, за словами Бойко, це відбудеться протягом року після вступу в силу закону, що дозволяє приватизацію ТЕЦ.

Хоча експерти скептично оцінюють технологічні можливості переведення українських ТЕЦ на вугілля. Вони відзначають, що на переважній більшості з них немає ні спеціального обладнання, ні складів для вугілля, ні золовідвалів.

При цьому фахівці уточнюють, що таку модернізацію провести можливо, але вона триватиме мінімум 2 роки та вимагатиме значних інвестицій.

До того ж в Україні є теплоелектроцентралі, які можуть паралельно працювати на газі і на вугіллі. Зокрема, це "Одеська ТЕЦ". А "Харківська ТЕЦ-5", навпаки, не має технічних можливостей для переходу на вугілля.

Отже, незважаючи на те, що закон створює умови для приватизації ТЕЦ, гарантій того, що вона потягне за собою їх бурхливу модернізацію і швидкий перехід на альтернативне паливо, немає.

Тобто, поки що, як зазначає Атамась, цей документ просто відкриває основним гравцям енергоринку непогані перспективи для розширення власного бізнесу.

Претенденти і наслідки

За словами Зеленецького, потенційних претендентів на виставлені 14 ТЕЦ перерахувати нескладно. Ними захочуть поповнити свої виробничі ланцюжки лідери енергоринку: "ДТЕК" Ріната Ахметова, група "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина, VS Energy Олександра Бабакова, а також Group DF Дмитра Фірташа.

Наприклад, "Дніпродзержинську ТЕЦ" та "Криворізьку теплоцентраль", швидше за все, без проблем купить "Дтек". А "Камиш-Бурунська ТЕЦ" і "Сакські теплові мережі", за даними деяких ЗМІ, вже зараз орендує ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль", яке, в свою чергу, контролює близька до Григоришина компанія Gaserrmill Ventures.

"Миколаївська ТЕЦ" і "Херсонська ТЕЦ", за даними "Арт-капіталу", буде цікавити тільки компанію VS Energy.

І, нарешті, "Сєвєродонецька ТЕЦ", за прогнозом Kreston GCG, буде включена до складу Group DF, яка володіє ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот".

Щодо решти ТЕЦ ситуація не така однозначна. Так, на "Одеську ТЕЦ" можуть претендувати одночасно Group DF, яка давно поклала око на Одеський припортовий завод, VS Energy, якій належить "Одесаобленерго", і депутат місцевої міськради від ПР Ігор Учитель, який контролює "Одесагаз", що є найбільшим кредитором ТЕЦ.

На "Севастопольську ТЕЦ" претендуватиме "Дтек", яка також зацікавлена в покупці "Крименерго", і VS Energy, що володіє "Севастопольобленерго".

При цьому цю компанію вже орендує ТОВ "СГС Плюс", яке входить до складу "Луганського енергетичного об'єднання" Григоришина.

На "Сімферопольську ТЕЦ" також претендуватиме "Дтек", але і її вже орендує ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль".

Що ж до "Харківської ТЕЦ-5", то її будуть прагнути придбати як група "Енергетичний стандарт", зацікавлена в покупці "Харківобленерго", так і мер Харкова Геннадій Кернес, який вже контролює "Харківську ТЕЦ-3".

А от щодо претендентів на останні три об'єкти - "Лисичанську ТЕЦ", "Охтирські теплові мережі" та "ТЕЦ науково-технічного центру "ЕСХАР" - в аналітиків немає конретних припущень.

Ці ТЕЦ занадто непривабливі для того, щоб викликати чийсь інтерес.

У будь-якому випадку, фахівців одностайні в одному - приватизація спірних об'єктів буде здійснюватися не на конкурентній основі, а в залежності від бізнес-ваги і політичного впливу того чи іншого претендента.

Основні претенденти на ТЕЦ

Теплоелектроцентраль Претендент
"Дніпродзержинська ТЕЦ" "Дтек"
"Камиш-Бурунська ТЕЦ" "Енергетичний стандарт"
"Криворізька теплоцентраль" "Дтек"
"Лисичанська ТЕЦ"
"Миколаївська ТЕЦ" VS Energy
"Одеська ТЕЦ" Group DF, VS Energy, Ігор Учитель
"Охтирські теплові мережі"
"Сакські теплові мережі" "Енергетичний стандарт"
"Севастопольська ТЕЦ" "Дтек", "Енергетичний стандарт", VS Energy
"Сєвєродонецька ТЕЦ" Group DF
"Сімферопольська ТЕЦ" "Дтек", "Енергетичний стандарт"
"Харківська ТЕЦ-5" "Енергетичний стандарт", Геннадій Кернес
"Херсонська ТЕЦ" VS Energy
"ТЕЦ науково-технічного центру "ЕСХАР"

Як би там не було, але приватизація ТЕЦ має призвести до припливу інвестицій в галузь.

"Майбутні власники безпосередньо зацікавлені в модернізації теплоелектроцентралей. Але активно вкладати гроші вони почнуть тільки після підвищення роздрібних тарифів на електроенергію і тепло для населення", - підкреслює Зеленецький.

Аналогічної думки дотримується і Атамась.

"Приватні компанії будуть домагатися умов, які дозволять їм швидко окупити власні капіталовкладення. А тому намагатимуться пролобіювати вигідну для них тарифну політику. А це потягне за собою зростання цін на послуги для рядових споживачів", - зазначає він.

В цілому ж, експерти прогнозують, що навіть передача ТЕЦ в концесію спричинить монополізацію ринку, і побоюються різкого зростання тарифів, на яке держава вже жодним чином вплинути не зможе.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.