Фондовий ринок України: на межі виживання

Павло Харламов, спеціально для РЕ

Відтік капіталу і погана якість активів привели до затяжного застою на українських біржах. І він триватиме до тих пір, поки інвестори не вважатимуть акції більш привабливими за банківські депозити або "матрац".

Один з основних індикаторів стану економіки будь-якої країни - це фондовий ринок, який дуже гостро реагує на будь-які зміни в державі.

Досить згадати 2008 рік, коли біржові індекси ще з лютого почали різко падати, хоча про кризу, в Україні тоді навіть не замислювалися.

І хоча зараз ситуація як в економіці, так і в політико-соціальній сфері в корені відрізняється від подій трирічної давності, український фондовий ринок дуже гостро реагує на те, що відбувається.

Причому це стосується не лише України з її перманентною кризою, політичною нестабільністю, погіршенням інвестиційного клімату, так і всього світу, де теж неспокійно: починаючи від загрози дефолту США, яка висіла над штатами ще буквально півроку тому, і закінчуючи побоювання щодо виходу Греції з єврозони, і навіть розвалу Євросоюзу.

Для вітчизняного ринку підсумок усіх цих перипетій виявився досить жалюгідним: українські фондові індекси з серпня минулого року пішли в глибоку корекцію, впавши до значень осені 2009 року, і до сих пір знаходяться в стані летаргічного сну, який має всі шанси затягнутися надовго.

Вся справа в грошах?

Трейдери цілком резонно відзначають, що фондовий ринок не може існувати без грошей інвесторів, гостру нестачу яких українські біржі відчувають уже не перший місяць.

Масовий відхід капіталу з вітчизняного ринку акцій почався ще з кінця 2011 року.

"Масштабний відтік коштів формував продажі за цілим спектром паперів, в результаті чого ціна акцій знижувалася, не дивлячись ані на фундаментальну привабливість, ані на зовнішній позитив, ані на корпоративні новини", - пояснює керівник аналітичного департаменту інвестгрупи ТАСК Андрій Шевчишин.

Ключовими причинами відтоку стали девальваційні очікування населення, а також криза банківської ліквідності, яка минулої осені призвела до зростання гривневих депозитних ставок до 20-25%.

В результаті, багато учасників ринку просто перевели свої гроші в більш прибутковий інструмент, який має значно менші ризики. А великі інвестори стали активніше інвестувати в ОВДП.

В результаті, за даними Державної служби статистики, за 3 квартал 2011 року вкладення в цінні папери в нашій країні скоротилися на 80,4%, в 4 кварталі - на 50,1% в порівнянні з аналогічними періодами 2010 року, а за весь 2011 рік зменшилися на 48%.

Зате активно росли валютні заощадження, які за минулий рік збільшилися на 85,5%.

Заощадження населення України в 2011 році, мільйонів гривень

1 квартал 2011 2 квартал 2011 3 квартал 2011 4 квартал 2011 За 2011 рік
Приріст інвестицій в цінних паперах 13417 15398 4525 8778 42118
%, до аналогічного періоду 2010 року 204,1 45,5 19,6 49,9 52
Приріст заощаджень в іноземній валюті 18734 17568 22398 23817 82517
%, до аналогічного періоду 2010 року 349 - 160,6 77,9 185,8

Джерело: Державна служба статистики

Паралельно іноземні інвестори, стурбовані розвитком ситуації, почали виводити свої кошти за межі України, що теж негативно позначилося на обсягах торгів, і, як наслідок, на ліквідності ринку.

"Відтік коштів нерезидентів стався в першу чергу через погіршення інвестиційного клімату в Україні, у зв'язку з політичною ситуацією, і зростанням девальваційних очікувань по відношенню до гривні. Слідом за ними активи почали виводити і більш вагомі гравці. Все це призвело до зростання недовіри до нашого ринку", - говорить провідний фахівець з біржових операцій ІК Eavex Capital Назар Малиняк.

І якщо ще в серпні 2011 року обсяг торгів за місяць на "Українській біржі" становив 6,5 мільярдів гривень, у вересні він скоротився до 3,9 мільярдів гривень, а весь 1 квартал 2012 року він не перевищував 2,5 мільярди гривень на місяць.

Загальний обсяг торгів на "Українській біржі" в 2010-2012 роках, мільйонів гривень

При цьому обсяг торгів за акціями індексного кошику "УБ" зі 100-160 мільйонів гривень на день у лютому-квітні 2011 року зараз впав до мізерних 10-20 мільйонів гривень на день.

До того ж, значно скоротилася частка в торговельному обороті приватних інвесторів: з 47% в листопаді 2011 до 34% в березні нинішнього року.

"Деякі великі фонди ліквідували свої позиції в Україні з початку року, у деяких були погашення - цим частково пояснюється той факт, що на ринку з середини першого кварталу переважав тиск на ціни. І зараз 70-80% торгів робиться 2-3 великими інвестиційними компаніями", - зазначає директор департаменту місцевих торгових операцій Dragon Capital Денис Мацуєв.

Найбільш яскраво про стагнацію ринку говорить те, що понад 50% всього обороту на ринку роблять всього дві компанії: Dragon Capital та "Тройка Діалог Україна".

Не менш важлива проблема - відсутність якісних активів. Наприклад, на тій же "УБ" активні торги проходять буквально по 10-15 акціях, велика частина з яких входить до індексу біржі.

І тільки 4 з 10 акцій, що входять в індекс UX, мають лістинг на біржі, у той час як на закордонних біржах кількість паперів, що торгуються обраховується сотнями і навіть тисячами, а умови лістингу на цих біржах не витримає жодна українська компанія.

Ринок хоче змін

Можливо одна з причин поточного стану справ, полягає в тому, що історично так склалося, що фондовий ринок Україні формувався багато в чому штучно.

"Для природного розвитку з самого початку був відсутній як мінімально необхідний обсяг паперів в обороті, так і прозорість самих емітентів, виразна та послідовна політика законодавця і регулятора", - вважає директор керуючої компанії "УПІ Капітал" Ігор Кологривов.

Саме тому в бік роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до сих пір чується чимало критики з боку учасників ринку.

Вони нерідко звинувачують регулятора в тому, що він намагається керувати ринком в "ручному" режимі, не прагнучи при цьому розширювати перелік торгованих інструментів та підняти його привабливість для інвесторів.

Наприклад, давні обіцянки стимулювати в Україну внутрішні IPO так і залишилися обіцянками.

Зокрема, зараз учасники ринку все сильніше наполягають на тому, щоб українські компанії, акції яких обертаються на західних майданчиках, могли торгуватися і на вітчизняних біржах.

"Наприклад, денний оборот Феррекспо в Лондоні становить близько 7-9 мільйонів доларів. Тому, таких активів як "Миронівський Хлібопродукт", "Авангард", "Мрія", "Кернер" внутрішні інвестори дуже чекають. Крім цього, необхідно дозволити резидентам Україні торгувати іноземними цінними паперами", - зазначає Денис Мацуєв.

При цьому дуже актуальним залишається питання впровадження похідних інструментів або деривативів, які у всьому світі використовуються інвесторами для захисту від ризиків.

У нас до них з великою натяжкою можна віднести ф'ючерси і опціони "Української біржі". Інших альтернатив на даний момент немає, а без відповідних змін до законодавства вони навряд чи з'являться.

Плюс до всього, зупинилося впровадження другого рівня пенсійної системи, хоча в більшості країн саме пенсійні фонди є найбільшими гравцями фондового ринку і постачальниками "довгих" грошей для економіки.

"На даний момент ми очікуємо запуску другого рівня пенсійної реформи, яка може стати поштовхом для зростання фондового ринку в зв'язку з залученням великого обсягу ресурсів фізичних осіб", - говорить директор департаменту аналізу, стратегії і розвитку законодавства НКЦБФР Максим Лібанов.

Подібні коментарі представники регулятора та ринку дають вже протягом останніх 15 років.

Також потрібен більш жорсткий контроль фінансового стану учасників ринку, так як наприкінці минулого року ряд компаній - такі як "Аврора", NRG Capital стали банкрутами через накопичення, в результаті відсутності ризик-менеджменту, збитків за операціями РЕПО.

Плюс до всього, важливо звернути пильну увагу і на роботу інвестиційних фондів, особливо закритих, які в силу специфіки своєї роботи активно формували портфелі капіталовкладень з неліквідних паперів, які зараз не стоять і копійки.

Може скластися така ситуація, що при настанні моменту розрахунку за своїми зобов'язаннями багато інвестиційних фондів не зможуть повернути інвесторам і десятої частки їхніх грошей.

Хоча роль зовнішніх чинників, таких як тривалі газові переговори, загроза зриву співпраці з МВФ, а також майбутні парламентські вибори, теж не варто недооцінювати.

Адже подібні процеси значною мірою впливають на настрої іноземних інвесторів, які не поспішають "приводити" свої гроші в Україну. Обережно поводяться і приватні інвестори, які віддають перевагу більш надійним інструментам.

"На сьогодні близько 60% ринку складають профучасники і 40% - приватні інвестори, хоча їх частка могла б рости набагато активніше, якби в країні покращився інвестиційний клімат", - все ще сподівається Назар Малиняк.

Тому, зараз українському фондовому ринку як ніколи потрібні ліквідність, альтернативні інструменти для інвестицій, а також удосконалення законодавчої бази, інакше без виконання цих умов ситуація буде лише погіршуватися, а зростання біржових індексів ми побачимо ще дуже нескоро.

Обсяг торгів на найбільших фондових біржах України в 2011 році, мільйонів гривень

Біржі Первинний ринок Вторинний ринок Ринок РЕПО Загальний обсяг торгів
Київська міжнародна фондова біржа 1615,81 462,41 0 2 081,08
ПФТС 8219,56 80631,27 6,34 88 859,77
Перспектива 3150,05 75 921,84 0 79 071,89
Українська біржа 2187,24 20 634,46 17 392,34 63 867,85

Джерело: НКЦПФР



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.