Місце під сланцевим сонцем

Юрій Корольчук, для РЕ

За попередньою інформацією одні із найбільших світових енергоконцернів – британо-голландська і американська компанії Shell і Chevron стали переможцями у конкурсі на вивчення і майбутню розробку Юзівської та Олеської нафтогазоносних площ.

Особливість цих ділянок у тому, що там очікують відкриття великих запасів сланцевого газу. Проте, наразі головне питання: чи виправданим було рішення віддати зарубіжним компаніям потенційне "світле майбутнє" українського сланцевого газу?

Всі ми неодноразово чули як у багатьох популярних рекламах використовують метод інтриги та очікування. Усім відомі слова-магніти: "зустрічайте!", "скоро!", "новинка!".

У випадку із сланцевим газом в Україні також сформувалася ситуація очікування "чогось" нового, непізнаного, таємничого, але із запахом великих грошей.

Саме тому перший конкурс щодо визначення переможця для вивчення Юзівської та Олеської ділянок, де можна видобувати нетрадиційний, і в тому числі сланцевий газ, розглядали мало чи не під мікроскопом. І на то були свої об’єктивні причини.

На участь у конкурсі з укладання угоди щодо розподілу продукції по Олеській газовій площі у Львівській області та Юзівській газовій площі в Донецькій і Харківській областях подавали заявки п’ять міжнародних компаній: вже згадувана американська Chevron та іще одна із пропискою у США Exxon Mobil, британсько-нідерландська Shell, російсько-британська ТНК-BP і італійська Eni.

Відповідь на питання, чому перемогли Shell і Chevron, слід шукати у протилежному, - чому відмовили Exxon Mobil, ТНК-BP і Eni?

Останні дві компанії наразі не мають вагомого досвіду і технологій у реалізації проектів видобутку нетрадиційного газу. А от Exxon Mobil хоча і розвиває цей напрямок діяльності, але із цією компанією злий жарт зіграла самовпевненість, що Україна може обрати переможцем компанію, яка лише віднедавна працює в Україні.

Eni також робить перші кроки на нафтогазовому ринку України і лише розвивають свої проекти.

Відмова російській ТНК-ВР була продиктована у тому числі нинішньою політичною ситуацією складних взаємовідносин із Росією та побоюванням, що перемігши у конкурсі росіяни просто "заморозять" проекти як це було із проектами на шельфі Чорного моря.

А у рамках складних газових переговорів для України принципово важливим є у стислий термін продемонструвати успіх у диверсифікації енергопостачання та збільшення видобутку власного газу, у тому числі нетрадиційного.

Чи можна настільки швидко досягнути успіху на цій ниві? Скоріше за все ні. Проте, для того, щоб попсувати нерви нашим російським партнерам - це саме те!

Зважаючи на це з точки зору влади оптимальним вибором стали Shell і Chevron. І якщо Chevron влаштовує Україну, оскільки розвиває проекти нетрадиційного газу у наших найближчих сусідів Болгарії, Польщі і Румунії, то Shell - це окрема історія.

Вже більше шести років компанія "улещувала" українську нафтогазову бюрократію. Вперше договір про співпрацю був укладений із державною ДК "Укргазвидобування" у 2006 році. Фактично увесь цей час Shell вибудовував відносини із потенційними партнерами. Інакше кажучи - займався лобізмом своїх ділових інтересів.

Саме тому британо-голландська компанія підійшла найбільш підготовленою до конкурсу: і з точки зору розуміння внутрішніх аспектів "співпраці" з державними органами та банального знайомства з "правильними" людьми у системі координат нафтогазової галузі.

Не менш привабливим для західних компаній є присутність в Україні чотирьох факторів:

1) Наявність розвиненої мережі газопроводів, які необхідні для оперативної доставки видобутого газу. І що важливо, не потрібно витрачати значні суми коштів для будівництва нових трубопроводів;

2) Великий ринок збуту видобутого нетрадиційного газу. Щороку Україна споживає більше 50 мільярдів кубометрів газу;

3) Можливість експортувати газ у країни Євросоюзу, де ціна на паливо є вищою;

4) Наявність чинників, які в найближчому часі змусять підняти ціну на газ для українських споживачів, які є платоспроможними;

5) Наявність в Україні великої кількості спеціалістів з видобутку природного газу, які є більш "дешевими" у питанні оплати праці, ніж фахівці із США чи ЄС.

Зрештою, слід визнати, навіть не це було визначальним фактором. Адже Shell як і Chevron вже давно перейшов від теорії до практики і видобуває нетрадиційний газ у Китаї, Південно-Африканській республіці і Канаді. Ну, і звичайно, обидві компанії видобувають газ у США.

Так, для прикладу, у США Shell лише на одній ділянці - яка набагато менша, ніж Юзівська площа пробурив близько 500 свердловин і щорічно видобуває 4 мільярди кубометрів нетрадиційного газу.

Якщо зважати на те, що приблизна вартість буріння однієї свердловини складає 7-10 мільйонів доларів, то логічно припустити, що подібний проект вилився у серйозну копійчину для Shell - 3,5-5 мільярдів доларів. І це без врахування дослідницьких і підготовчих робіт.

Власне, тепер залишається без відповіді найцікавіше і найбільш слизьке питання майбутньої долі Юзівської та Олеської площ - чи вистачить на такі глобальні проекти грошей? Ну, нехай для розвідки Олеської газової площі ще можна знайти 160 мільйонів доларів інвестицій. Це ж стосується і Юзівської площі, яка потребує 200 мільйонів доларів.

А от де брати решту 3 мільярди доларів для промислових робіт на Олеській та 4 мільярди для Юзівської ділянки? Питання риторичне та відкрите для обох переможців - і Shell, і Chevron.

У цьому контексті зрозумілою стає позиція вітчизняних фінансово-промислових груп, які скромно, тактовно і галантно уступили місце під сланцевим сонцем західним компаніям. Простіше кажучи, самоусунулися від майбутнього української енергетичної безпеки.

При цьому влада зверталася до компаній Ахметова, Коломойського, Пінчука і Фірташа з пропозиціями прийняти хоча би формальну участь, щоб у конкурсі були присутні українські інвестори.

Адже якщо "історія" із нетрадиційним газом "вигорить", то реально Україна отримає шанс скоротити свою залежність від імпорту російського газу.

Наразі ж нетрадиційний газ в Україні ще не пробив міцну стіну міфу і про дороговизну подібних проектів, і про їх екологічну непевність.

Зрештою, відбір Shell і Chevron для вивчення можливості видобутку нетрадиційного і сланцевого газу в Україні може стати сигналом для інших міжнародних компаній, які поки лише придивляються до нафтогазового ринку України. Такими є нинішній розрахунок влади.

Проте, більше сумнівів викликає бажання керівництва Мінприпроди відразу за Олеською та Юзівською площами провести конкурс ще на три ділянки.

Цього разу дві площі на шельфі Чорного моря - Скіфське і Фороське родовища, а також Слобожанське родовище у Харківській області. Логічно було би почекати перших результатів щодо освоєння Олеської та Юзівської ділянок, а вже за їх підсумками далі "роздавати" нафтогазоносні площі.

На цих ділянках і грошей потрібно ще більше, ніж для Олеської та Юзівської ділянок. Вивчення і промислові роботи на Слобожанській, Скіфській і Фороській ділянках потребують сумарно 50 мільярдів доларів.

Щоправда, і результат обіцяє бути серйозним - видобуток газу може скласти до 15 мільярдів кубометрів газу щороку.

Головне, щоб всі п’ять площ - Олеська, Юзівська, Слобожанська, Скіфська і Фороська – не повторили гіркий досвід інших п’яти вітчизняних нафтогазових ділянок.

Мова йде про Прикерченську ділянку, Одеське і Безіменне газові родовища, нафтове родовище Суботіна, площа Паласа. Усі вони донині чекають грошей на дослідження від своїх "інвесторів".

Ну, і найбільш принциповий момент в історії із конкурсом щодо Одеської та Юзівської ділянок - це наявність нав’язаного Shell і Chevron партнера, маловідомої компанії "СПК-Геосервіс", яка може бути близькою до керівника Мінприроди Едуарда Ставицького.

Як міжнародні компанії будуть співпрацювати із цією компанією, присутність якої у сланцевих проектах носить відверто сумнівний характер? Наразі, ані Shell, ані Chevron не сформулювали чіткої позиції щодо майбутньої ролі "СПК-Геосервіс".

Юрій Корольчук, Інститут енергетичних досліджень



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.