Ахметов витискає конкурентів з металургії

Олена Герасимова, для РЕ

Холдинг "Метінвест" продовжує вести переговори з компанією "ЄВРАЗ Груп С.А" щодо придбання "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" (ДКХЗ).

Про це "Реальній економіці" повідомила прес-служба "Метінвесту". Хоча в компанії не змогли уточнити на якій стадії зараз перебувають переговори, і які можуть бути параметри майбутньої угоди.

Вперше про те, що компанія "Метінвест" має намір придбати цей актив разом з "ЄВРАЗ Баглійкокс", стало відомо наприкінці минулого року. Офіційне ж підтвердження у компанії надали лише під час 8-го "Українського інвестиційного саміту" Інституту Адама Сміта, який проходив в Лондоні з 18 по 20 квітня цього року.

"Холдинг "Метінвест" дійсно веде переговори з компанією ЄВРАЗ щодо купівлі ДКХЗ. Що ж до "Баглійкоксу", то про це підприємство мова не йде", - уточнив тоді голова департаменту стратегічного планування компанії "Метінвест" Костянтин Головко.

Стосовно позиції ЄВРАЗу з цього приводу поки відомостей немає. Досі компанія не робила жодних офіційних заяв, а на запити "Реальної економіки" прес-служба не відповідає.

Під тиском обставин

Нагадаємо, що до складу компанії "ЄВРАЗ Груп С.А." входять 13 металургійних підприємств в Росії і далекому зарубіжжі, а також три гірничо-збагачувальні комбінати і два вугледобувних активи в Росії - ВАТ "Распадська" і ВАТ "Південькузбасвугілля".

А ще в грудні 2007 року ЄВРАЗ придбав у групи "Приват" 99,25% акцій ВАТ "ГЗК Суха балка", 95,57% акцій ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод (ДМЗ) ім. Петровського", 93,74% акцій ВАТ "Коксохімічний завод (КХЗ) "Баглійкокс", 98,65% акцій ВАТ "Дніпрококс" і 93,83% акцій ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ".

У листопаді 2010 року ЄВРАЗ об'єднав "ДМЗ ім.Петровського" і "Дніпрококс" в одне підприємство.

"Зараз колишній "Дніпрококс" забезпечує сировиною сам ДМЗ ім.Петровського. "Баглійкокс" останнім часом постачав приблизно 20 тисяч тонн коксу в Росію, близько 15 тисяч тонн - експортував до Туреччини, а ще 6 тисяч тонн відправляв на ДМЗ ім.Петровського. Основним же споживачем продукції ДКХЗ було ММК ім.Ілліча", – пояснює старший аналітик з металургії ІГ "АРТ-КАПІТАЛ" Дмитро Ленда.

Але наприкінці минулого року ММК ім.Ілліча, інтегрований в "Метінвест", переорієнтувався на продукцію "Авдієвського коксохімічного заводу", що також входить до складу "Метінвесту", і майже припинив закуповувати кокс на ДКХЗ.

Поряд з цим, внаслідок спаду споживання металу в світі і скорочення обсягів виробництва металопродукції, суттєво знизив обсяги закупівель і другий основний клієнт дніпродзержинського заводу - дніпропетровський МК ім.Дзержинського.

Внаслідок такого значного зменшення обсягів реалізації половина продукції, виробленої ДКХЗ, йшла на склад. І за підсумками 2011 року підприємство зазнало збитків у розмірі 57,6 мільйонів гривень, тоді як ще в 2010 році декларувало прибуток у розмірі 1,3 мільйона гривень.

Таким чином ЄВРАЗ опинився перед вибором: або і далі працювати зі збитками, або закрити підприємство, або просто продати.

Як констатує Ленда, зараз в Україні сформувався надлишок коксохімічних потужностей.

"Тому ті компанії, які не мають особливих конкурентних переваг в цьому бізнесі, можуть бути зацікавлені в тому, щоб вийти з нього. У разі якщо потенційний покупець запропонує гарну ціну. Отже, цілком ймовірно, що в майбутньому ЄВРАЗ спробує позбутися і "Баглійкоксу", - уточнює він.

З прицілом на перспективу

Як відомо, зараз компанія "Метінвест" володіє ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", ПАТ "ММК ім.Ілліча", ПАТ "Єнакіївський металургійний завод", ПАТ "Харцизький трубний завод"; Північним, Інгулецьким і Центральним ГЗК; вугледобувними ПАТ "Краснодонвугілля"і United Coal Company; а також ПАТ "Авдіївський КХЗ".

Згідно з даними аналітиків, наразі компанія забезпечена коксівним вугіллям власного виробництва на 55-65%.

"Крім вугілля, що видобувається на "Краснодонвугіллі" та United Coal Company, "Метінвест" додатково закуповує сировину в Кузбасі", - зазначає директор з розвитку АК Kreston GCG Андрій Попов.

"Поки, для того, щоб повністю забезпечити свої потреби, холдингу необхідно купувати у інших виробників майже 4 мільйони тонн коксівного вугілля на рік", – уточнює Ленда.

За інформацією Головко, зараз "Метінвест", який в 2011 році збільшив обсяги виробництва сталі до 13,8 мільйонів тонн, забезпечує себе залізорудною сировиною (ЗРС) на 200%, а коксівним вугіллям лише на 65%.

При цьому прийнята в минулому році стратегія розвитку компанії передбачає, що до 2020 року її обсяг виплавки сталі зросте до 25 мільйонів тонн. Тобто, в перспективі "Метінвест", який зараз випускає 35,7 мільйонів тонн ЗРС, має намір використовувати весь цей обсяг для власних потреб.

Що ж стосується коксівного вугілля, обсяг видобутку якого на шахтах компанії наразі становить 7 мільйонів тонн, то загальна потреба в ньому зросте до 14 мільйонів тонн.

Все це означає, що якщо зараз "Метінвесту" доводиться закуповувати в інших виробників 4 мільйони тонн коксівного вугілля на рік, то до 2020 року йому потрібно буде знайти ще 3 мільйони тонн.

З цього випливає, що ані зараз, ані в майбутньому в придбанні додаткових коксохімічних потужностей у нього необхідності ніби то немає.

Тим не менш, аналітики вважають, що в контексті загальної стратегії "Метінвесту" купівля ДКХЗ цілком логічна.

"Незважаючи на те, що зараз холдинг цілком може обійтися без цього активу, для збільшення обсягів виплавки сталі майже в 2 рази до 2020 року, він потребуватиме додаткових обсягів коксу. Тобто, придбання ще одного КХЗ є інвестицією на перспективу, яка робиться для того, щоб створити можливості для реалізації цих виробничих планів", - підкреслює Ленда.

Необхідні придбання

Цілком очевидно, що для здійснення цієї стратегії компанії в першу чергу доведеться вирішити проблему забезпечення 7 мільйонами тонн коксівного вугілля, яких їй бракує зараз.

Це в компанії планують зробити двома засобами.

По-перше, за рахунок збільшення обсягів видобутку вугілля на шахтах United Coal Company. А, по-друге, за рахунок придбання нових вугледобувних активів.

Що стосується першого завдання, то його виконання "Метінвест" вже розпочав. Так, в І кварталі поточного року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, обсяг видобутку вугілля на підприємствах холдингу збільшився на 10,7% - до 2,97 мільйонів тонн.

Це сталося виключно за рахунок зростання обсягів виробництва в компанії United Coal Company, де було збільшено видобуток вугілля на шахтах Pocahontas і Wellmore, а також введено в експлуатацію нову шахту Affinity.

Що ж стосується другого завдання, то його виконання справа трохи більш віддаленого майбутнього.

"Зараз більшість привабливих українських шахт вже перейшли до рук приватного бізнесу. Однак не виключено, що "Метінвест" все ж таки братиме участь в приватизації деяких вітчизняних вугледобувних активів. Хоча, більш ймовірно, що він купуватиме шахти за кордоном", - припускає Ленда.

Дійсно, раніше Головко констатував, що в Україні недостатньо шахт, які видобувають коксівне вугілля, особливо високої якості. І зазначив, що компанія розглядає можливість придбання вугледобувних активів в Росії і в США, де в неї вже є подібні потужності.

У свою чергу прес-служба "Метінвесту" також повідомила РЕ, що холдинг на постійній основі вивчає можливості для придбання нових активів, що виникають на ринку.

При цьому в компанії підкреслили, що головним напрямком її розвитку є розширення і модернізація сталеливарних потужностей для зростання обсягів виробництва і випуску продукції з високою доданою вартістю.

З цього випливає, що компанія зацікавлена не тільки в придбанні вугільних і коксохімічних активів, але і сталеливарних.

"Холдинг як і раніше має намір інтегрувати такі меткомбінати, як Алчевський", – вважає Попов.

"Не слід виключати також і продажу ДМЗ ім.Петровського", - додає Ленда.

І це означає, що одночасно з реалізацією "Метінвестом" власної стратегії, присутність в українському ГМК інших гравців, зокрема - корпорації "Індустріальний союз Донбасу" і компанії ЄВРАЗ, може бути зведена до мінімуму, якщо не до нуля.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.