Мінфін придумав як більше позичати

Павло Харламов, спеціально для РЕ

Питання фінансування дефіциту державного бюджету, а також повернення взятих на себе боргових зобов'язань, стає одним з найбільш складних для українського уряду останнім часом.

Нагадаємо, що цього року загальні виплати за держборгом мають скласти майже 95,5 мільярдів гривень.

Причому, тільки на повернення кредитів МВФ буде витрачено 69 мільярдів гривень, а 16,2 мільярди гривень - на погашення позик російського ВТБ Банку.

У наступні роки навантаження на бюджет лише зростатиме: виплати за державним боргом Україні в 2013 році збільшаться до 113,8 мільярда гривень, а в 2014 році - до 129,3 мільярда гривень.

І хоча за весь 2012 уряд планує за допомогою випуску облігацій внутрішньої держпозики залучити близько 61 мільярд гривень, результати розміщення ОВДП свідчать, що справи у Міністерства фінансів йдуть не дуже добре.

Наприклад, план надходжень від розміщення ОВДП в цьому році був виконаний тільки в перші два місяці. За січень-березень бюджет отримав лише 13,4 мільярдів гривень замість планових 24,4 мільярдів, а в січні-квітні - 28,2 мільярдів гривень замість 30,4 мільярдів.

Боргові інструменти, спрямовані на фінансування державного бюджету у 2012 році, мільйонів гривень

Загальний фонд 88352,7
Внутрішній борг Всього 55952,7
ОВДП (10-річні) 12000
ОВДП (12-місячні) 8424,1
ОВДП (2-річні) 8000
ОВДП (3-місячні) 1750
ОВДП (3-річні) 9000
ОВДП (5-річні) 5500
ОВДП (6-місячні) 4825
ОВДП (9-місячні) 6453,6
Зовнішній борг Всього 32400
ОЗДП 28350
Світовий банк 4050
Спеціальний фонд 10131,9
Внутрішній борг ОВДП (3-річні) Агрофонд 5000
Зовнішній борг Всього 5131,9
ЄБРР 854,1
Європейський інвест. банк 731,8
Німеччина 30,6
Світовий банк 3335,4
Японія 180
Разом 98484,6

джерело: програма Управління державним Боргом на 2012 рік

І якщо врахувати, що держава переважно "закриває" свої старі борги за рахунок генерування нових, Кабінет міністрів зараз як ніколи стурбований пошуком будь-яких джерел грошей, які дозволять в повному обсязі розрахуватися за зобов'язаннями, які зростають немов снігова куля.

У пошуках порятунку

У країнах з розвиненим фондовим ринком та високим рівнем довіри інвесторів до держави, проблем з попитом на державні облігації зазвичай немає.

Наприклад в США розміщення державних цінних паперів на суму в 3-4 трильйони доларів протягом одного аукціону - звичайна справа, у той час як в Мінфін, продавши ОВДП раз на тиждень на суму в декілька сотень мільйонів гривень, вважає такий аукціон успішним.

Тому в уряді періодично виникають різноманітні ідеї як підвищити ліквідність первинного ринку ОВДП. Наприклад, з осені минулого року Мінфін почав розміщувати облігації з прив'язкою до курсу долара, які повинні були своєю прибутковістю зацікавити банкірів, що шукають можливість розміщення своїх валютних резервів.

На початку 2012 року знову була озвучена ініціатива відновити продаж ОВДП приватним інвесторам. Крім того, в березні Міністерство фінансів ввело в обіг держоблігації, номіновані в євро. Однак і вони бажаного ажіотажу на ринку не викликали.

Інвесторам не цікавий первинний ринок, ще й тому, що на вторинному ринку прибутковість ОВДП значно вище: в 2009 році вона сягала 25%, в 2010 - 16%, а в 2011 - 14%, в той час як на первинному середньозважена дохідність держпаперів в минулому році впала до 9,2%.

В результаті, на початку травня міністр фінансів Юрій Колобов озвучив ідею, згідно з якою на ринок ОВДП отримає доступ Державне казначейство, яке зможе проводити операції з облігаціями за рахунок тимчасово вільних коштів на єдиному казначейському рахунку, що дозволить залучити до торгівлі нових учасників, і, як наслідок, підвищить ліквідність торгів.

"В цілому, участь Міністерства фінансів в особі казначейства або іншого його структурного підрозділу на вторинному ринку державних облігацій має на меті оптимізувати вартість запозичень державою, витрат держави на залучення, фінансування і рефінансування державним боргом, забезпечити якість управління державним боргом", - вважає експерт Укрсоцбанку Тантелі Ратувухері.

Причому, як повідомили "РЕ" в Міністерстві фінансів, законодавчі механізми для цього вже є.

Так, згідно зі статтею 16 Бюджетного кодексу України, за погодженням з Національним банком міністр фінансів має право в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсній основі або шляхом проведення аукціонів розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку.

Тепер мінфін, затвердивши у Нацбанку план-графік купівлі облігацій, зможе купувати облігації безпосередньо за допомогою казначейства.

До того ж, у міністерстві заявили, що зараз відпрацьовує можливість проведення операцій РЕПО на вторинному ринку держоблігацій.

В результаті, механізм буде таким: Міністерство фінансів надаватиме Державній казначейської службі відповідні розпорядження про перерахування коштів і депо-розпорядження на отримання або переведення державних облігацій в депозитарій Національного банку, який є агентом Міністерства фінансів з обслуговування ОВДП.

"Із запуском даного механізму планується надання можливості інвесторам проводити операції РЕПО з ОВДП для підвищення ліквідності ринку", - пояснюють у Мінфіні.

Будь-якою ціною

Тим не менш, багато експертів сумніваються в доцільності і чистоті планів уряду.

"У казначейства ліквідності як такої немає вже дуже давно. Тому, говорити про те, що необхідний інструмент для управління надлишковою ліквідністю, як мінімум, дивно", - вважає Ігор Уманський, екс-в.о. міністра фінансів, який займав цю посаду в уряді Юлії Тимошенко.

Дійсно, досить подивитися на залишки тимчасово вільних коштів на єдиному казначейському рахунку: за останні місяці вони досягають 5-6 мільярдів гривень на початок кожного місяця, в той час як рік тому ці суми були вдвічі більше, а напередодні кризи 2008 року коливалися в межах 15-20 мільярдів гривень.

Вхідне сальдо єдиного казначейського рахунка у 2003-2012 роках станом на початок місяця, мільйонів гривень

Показник 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
січень 452 2 205 4 950 17 015 9 084 4 378 7 715 1 055 2 724 2 062
лютий 1 811 4 005 6 750 19 480 11 220 10 015 7 946 1 835 6 036 4 255
березень 1 637 5 433 6 957 19 357 13 834 14 141 5 988 1 334 7 755 4 703
квітень 903 5 652 6 866 16 323 14 865 15 571 5 453 5 412 6 158 5 726
травень 740 4 749 5 342 15 053 14 539 12 361 3 363 6 312 9 441 5 640
червень 1 180 5 573 7 685 16 415 16 557 18 085 4 966 5 478 17 182
липень 594 9 651 5 549 13 767 13 680 14 376 4 134 7 352 7 797
серпень 341 13 194 7 797 13 338 15 508 14 212 2 583 8 713 8 180
вересень 752 15 242 10 270 16 121 17 121 19 165 6 576 13 806 11 053
жовтень 2 508 12 883 8 267 15 091 13 217 15 857 3 544 8 751 6 307
листопад 3 092 9 603 7 148 13 840 13 340 11 430 3 311 5 749 5 332
грудень 4 475 8 703 27 350 15 149 15 229 16 995 3 291 10 926 6 217

джерело: Державна казначейська служба

"Якщо ж подібний механізм буде прийнятий, він відкриє доступ до місцевих бюджетів, які й так не збалансовані, і страждають від хронічного недофінансування", - справедливо зауважує глава підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету ВР з питань бюджету Павло Жебрівський.

До того ж, є ризик, що інтереси Мінфіну перетнуться з Національним банком, який на даний момент є найбільшим утримувачем ОВДП: їх в його портфелі більше 45%.

Тоді відбудеться ситуація, за якої НБУ буде прагнути до вилучення надлишкової ліквідності з ринку, в той час як Держказначейство стане її джерелом.

"Казначейство за нашими оцінками істотно не зможе вплинути на ринок ОВДП. В НБУ також є портфель викуплених паперів, тому, по суті, поява Держказначейства - це лише допуск на ринок другої державної інституції, яка володіє ресурсами для покупки ОВДП", - підкреслює начальник казначейського управління ПУМБ Антон Стадник.

Плюс до всього, поки що так і неясно, хто саме стане агентом, який буде виступати від імені казначейства.

Наприклад, в Міністерстві фінансів пояснюють, що сьогодні ведеться робота зі внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 19.01.2011 № 65, що регулює розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунка шляхом придбання ОВДП, в частині збільшення кількості банків, допущених до розміщення бюджетних коштів.

У той же час, Колобов заявив, що буде створений спеціальний інститут, завданням якого стане проведення операцій з ОВДП.

Однак виникає питання: навіщо "плодити" нові структури, коли агентом з розміщення паперів дійсно може стати державний банк, наприклад, Укрексімбанк, Укргазбанк чи "Родовід".

Причому, на думку експертів, Мінфіну було б логічніше під час первинного розміщення паперів просто залучити лід-менеджера - ним може бути будь-який інвестбанк, який здатний значно підвищити ефективність аукціонів.

У будь-якому разі , прихід Держказначейства на вторинний ринок ОВДП явно не за горами, адже в кулуарах твердять, що Мінфін піде на будь-які заходи, щоб виконати план розміщення боргових паперів.

Питання лише в тому, чи дійсно участь казначейської служби стане каталізатором зростання привабливості державних паперів, або черговий можливістю "запустити руку" в державний бюджет.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.