Держава знову підтримує олігархів

Віталій Кравченко, для РЕ

Верховна Рада нарешті прийняла закон про державну фінансову підтримку експортної діяльності. Даний документ містить досить конструктивні важелі стимулювання економічної діяльності, які давно вже застосовуються у більшості країнах світу.

Проте ручний механізм надання такої підтримки свідчить, що нею зможуть скористатися, скоріш за все, лише потужні ФПГ, лояльні до нинішньої влади.

Останні ж експортують в більшій мірі сировину та напівфабрикати, що апріорі нівелює весь позитив, закладений названим законом.

Одним із сподівань, які пов’язувалися з обранням Віктора Януковича на посаду президента, була підтримка розвитку вітчизняного бізнесу. Очевидно, що без розвитку підприємництва, динаміка зростання економіки досить стрімко вичерпається, тому такий напрям державної політики сприймався досить позитивно.

З часу зміни влади було прийнято низку дійсно важливих рішень щодо підтримки бізнесу, проте досить часто механізми такої підтримки містять ручний спосіб визначення того, хто може її реально отримати.

Цієї вади не позбавлений і прийнятий парламентом законопроект № 9373 про державну фінансову підтримку експортної діяльності. Загалом, даного закону чекали декілька років, оскільки він впроваджує в Україні досить перспективні інструменти пожвавлення економічної активності.

В більшості країн світу страхування експортних операцій являється одним з найефективніших напрямів стимулювання та захисту експорту. Його застосовують не лише розвинені країни, але й країни, з економікою, що розвивається.

Зокрема, в бюджеті РФ щорічно виділяється понад 1 мільярд доларів для гарантійної підтримки експорту промислової продукції. Страхуються як економічні ризики - банкротство контрагента - так і політичні.

Французька компанія зі страхування експорту (COFACE) страхує близько 5% загального обсягу експорту держави - як правило, поставки у політично нестабільні країни Африки та Азії. Для цього, щорічно держава виділяє більш ніж 10 мільярдів євро.

В Китаї цим завданням переймається спеціально створена Китайська корпорація страхування експортних кредитів (Sinosure). Вона підтримує, насамперед, експорт машинобудівної й високотехнологічної продукції китайського виробництва.

Основними функціями Корпорації є страхування коротко-, середньо- і довгострокових експортних кредитів, страхування китайських інвестицій за кордоном, надання гарантій, стягнення комерційної заборгованості та оцінка кредитоспроможності торгових партнерів.

Про необхідність впровадження експортного страхування в Україні говорили ще з 90-х років, проте справа до практичної реалізації цієї ідеї дійшла лише зараз. Нинішній закон був розроблений і поданий до парламенту кабінетом міністрів.

Активізація роботи щодо цього закону пояснюється, вочевидь, бажанням уряду виділити додаткові ресурси для підтримки вітчизняних експортерів - які є найбільш лояльними до нинішньої влади.

Адже нічого іншого - хіба що окрім роздачі державних підприємств за заниженими цінами, вона запропонувати не може. Через значні зобов’язання в іноземній валюті уряд вимушений штучно стримувати девальвацію національної валюти - найбільш ефективний інструмент підтримки експорту, а членство в СОТ забороняє надавати прямі субсидії українським виробникам.

Страхування та кредитування експорту є чи не єдиним офіційно дозволеним і визнаним СОТ механізмом державної підтримки вітчизняного виробника.

Враховуючи той факт, що половина вітчизняного експорту прямує в країни з недорозвиненими ринковими інституціями чи/та політично нестабільною ситуацією, ризики втрати виручки вітчизняними експортерами дійсно значні.

Загалом № 9373 створює досить непогану основу для впровадження експортного страхування в Україні. Після прийняття документу парламентом, його має підписати президент, і він має запрацювати з наступного року.

Закон визначає, що в Україні буде створена державна фінансова установа - експортно-кредитне агентство у формі публічного акціонерного товариства. Новостворене ЕКА проводитиме діяльність за декількома напрямами.

1. Страхування та перестрахування експортних кредитів, наданих банками-кредиторами українським експортерам для забезпечення виконання умов зовнішньоекономічних договорів.

2. Страхування та перестрахування зовнішньоекономічних договорів українських експортерів від комерційних або некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором.

3. Страхування експортних кредитів, наданих іноземному покупцю банками-кредиторами від комерційних та некомерційних ризиків у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за кредитами, наданими йому під зобов’язання закупівлі товарів українських експортерів;

4. Гарантування виконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами та зобов’язань українських експортерів під час участі у міжнародних тендерах.

Таким чином, передбачається, що ЕКА буде страхувати надані кредити для закупівлі вітчизняної продукції, що очевидно не стане поширеною практикою, або напряму сам договір, тобто ризики, щодо невиконання нерезидентом умов та термінів оплати поставок продукції.

Страхова виплата становитиме не більше 90% суми зовнішньоекономічного договору або експортного кредиту в разі настання некомерційного ризику та не більше 85% у разі настання комерційного ризику.

В пояснювальній записці до законопроекту, уряд стверджує, що державну фінансову підтримку планується направляти в першу чергу на страхування поставок технологічної продукції.

Проте в самому законі жодних пріоритетів щодо того, хто зможе отримати на неї право не має. Більш того, що характерно для законодавчих ініціатив нинішнього уряду, всі технічні - найбільш важливі деталі, віднесено до компетенції уряду.

Зокрема, законом встановлюється, що фінансова підтримка надається виключно щодо товарів що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Ще одним механізмом, що визначає домінуючу роль Кабміну в питанні розподілу прав на отримання експортного страхування, є створення Наглядової ради з питань державної підтримки експортної діяльності. Відповідно до закону, її буде очолювати голова, який призначається особисто прем’єр-міністром України.

Таким чином, експортно-кредитне агентство буде повністю підконтрольним та підзвітним Кабінету міністрів і його голові. За таких умов на об’єктивний відбір претендентів на отримання державної підтримки у сфері експортного страхування не варто очікувати.

Скоріш за все, таке право здобудуть найбільші ФПГ України, які наразі підтримують уряд. Проблема в тому, що вони, як правило, займаються експортом низькотехнологічної продукції, зокрема, напівфабрикатів чорних металів, хімічної продукції, вугілля та залізорудної сировини.

Розширення експорту названих груп товарів не має нічого спільного з політикою розвитку високотехнологічного виробництва та експорту, і призведе лише до інтенсифікації експлуатації надр та посилення тиску на екологію.

Це може нівелювати весь позитивний потенціал експортного страхування, перетворивши його на ще однин з інструментів бюджетної підтримки лояльного бізнесу.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.