Топ-5 подій першого півріччя 2012 року

Віталій Кравченко, для РЕ

Перша половина 2012 року для України була досить багатою на значні економічні події, що мають національне значення. Більшість з них, попри значну кількість "але", можна віднести до позитивних зрушень та процесів, що відбуваються в державі.

"Реальна економіка" пропонує власний аналіз та рейтинг ключових подій початку 2012 року, а незабаром ми представимо рейтинг 5 найбільш важливих і очікуваних подій другого півріччя.

Варто також відзначити, що через дрібні політичні скандали навколо політичних репресії, утисків журналістів та штучного роздмуханого мовного питання, більшість економічних подій сприймаються в контексті усталеної думки про те, що країна рухається в хибному напрямі.

5 місце. Призначення Петра Порошенка міністром економічного розвитку і торгівлі

Масова навала представників "донецької школи менеджменту" до владних структур, як очікувалося, привнесла до державного управління певні негативні риси 90-х років: тотальна закритість та не публічність, правовий нігілізм, безкарність і досить часто некомпетентність в державних справах.

В цих умовах сам факт призначення Порошенко на посаду голови мінекономіки на певний час зберіг імідж уряду від повного підриву.

Міністр частіше говорить про проблеми та про те, що необхідно зробити, аніж про те, які сучасні вокзали, залізниці, аеропорти, та автотраси побудував уряд за останні два роки. Цим він сформував собі імідж ділового міністра на фоні іміджу клоунів декого з його колег.

Порошенко постійно захищає та лобіює інтереси вітчизняного бізнесу - сирзаводів, НПЗ, автобудівних корпорацій. Наразі він активно працює над розробкою і реалізацією комплексної програми імпортозаміщення, що має забезпечити фінансову підтримку підприємствам.

Безумовно, постає питання, чи потрібно захищати цього виробника, коли вітчизняна сирна продукція є небезпечною для здоров’я, український бензин загалом не підпадає під європейські стандарти поняття "бензин" - це скоріше сурогат, а на вітчизняних авто їздять лише ті українці, які не можуть дозволити купити собі нормальний автомобіль.

Тим не менш, Петро Порошенко, захищаючий вітчизняний бізнес все таки більше користі приносить державі, ніж його окремі колеги, що віддають всі державні замовлення в північно-східному напрямі, не забуваючи розповідати про необхідність підтримки національного виробника.

Проблемою Порошенка є те, що люди, які намагаються розбиратися у багатьох питаннях, як правило, не відчувають глибини проблеми. Власне через це, багато економічних ініціатив Петра Олексійовича пронизані цим недоліком.

Для прикладу, розробляючи та впроваджуючи свої ініціативи щодо імпортозаміщення, міністр може втягнути Україну у значні торгові конфлікти, оскільки він, очевидно, ніколи не читав правил СОТ.

4 місце. Прийняття Митного кодексу України

Прийняття Митного кодексу було спробою боротьби з колосальною корупційною армією, що функціонує на митниці. В такий спосіб Віктор Янукович хотів отримати додаткові кошти для фінансування своїх соціальних ініціатив, а також знизити корупційний тиск на транскордонні господарські операції.

В цілому ініціативи президента в питанні реформування митної системи були досить прогресивними, але він зробив фатальну помилку - доручив розробляти кодекс бюрократичному органу, який здійснює політику у відповідній сфері.

Зрозуміло, що від нинішньої митниці навряд чи можна очікувати серйозних ініціатив щодо лібералізації митних відносин і зменшення рівня корупції.

Тим не менш, в новому кодексі є значна кількість позитивних норм. Головним варто назвати те, що митній службі значно обмежили самостійність.

Митні органи більше не мають можливості видавати нормативні акти. Тепер вони видаватимуть тільки накази організаційного характеру. Нормативні акти у митній сфері, в тому числі й акти, які є необхідними для впровадження Митного кодексу, буде приймати Міністерство фінансів.

Серед позитивних новацій документу - скорочення переліку документів, необхідних для митного оформлення; скорочення часу митного оформлення з 24 до 4 годин; надання права суб’єктам ЗЕД заявляти товар до оформлення в будь-якому митному органі; виключення митної брокерської діяльності з числа видів діяльності, на здійснення якої митники надають дозволи. А також введення пост-аудит-контролю - надання Держмитслужбі права перевіряти надходження товару на територію України не лише на митниці, що має убезпечити від схем мінімізації та ухилення від оподаткування.

Як говорять митники, завдяки ним в першій половині червня - кодекс набрав чинності 1 червня, обсяг задекларованих операцій збільшився на 20%. При цьому, втричі зменшилася кількість коригувань митної вартості.

Разом з тим, відзначимо, що більшість позитивних нововведень митного кодексу являється повсякденною практикою для європейських країн, і їх реалізацію якось дивно називати новацією. Якби в Україні була б ефективна влада, вони давно вже мали б бути впровадженими.

3 місце. Прийняття пакету так званих "соціальних ініціатив президента"

Напередодні виборів Віктор Янукович для отримання додаткової електоральної підтримки пішов на досить прогнозований крок - висунув комплекс соціальних ініціатив, які збільшать бюджетні виплати окремим категоріям громадян.

Загалом на реалізацію соціальних ініціатив гаранта пропонують спрямувати 18,2 мільярди гривень додаткових доходів. Ще 6,15 мільярдів гривень адресуються на компенсацію радянських вкладів.

Можна по різному сприймати соціальні ініціативи Віктора Януковича, але мусимо констатувати одне: окремі верстви населення - при цьому, наймеш соціально захищені - отримали додатковий дохід.

В певній мірі соціальні ініціативи є результатом функціонування демократичних інститутів в державі, коли політичні сили для отримання політичних симпатій вимушені покращувати добробут населення.

Зовсім інше питання чому влада традиційно це робить далеко не у найефективніший спосіб.

2 місце. Активізація добування сланцевого газу в Україні

Ця подія є однією з найважливіших не лише в цьому півріччі, а мабуть за весь час роботи нинішньої влади. У травні Україна підписала договори про розробку газових родовищ з компаніями "Шеврон" і "Шелл", згідно з якими ці компанії зобов’язані вкласти до 370 мільйонів доларів в оцінку можливості видобутку газу в українських родовищах.

Крім того, на хвилі сланцевого ажіотажу в Україну зайшла італійська Ені, яка придбала 50,01% акцій компанії "Західгазінвест", що володіє ліцензією на видобуток сланцевого газу у Львівському вугільному басейні.

Значення приходу в України потужних світових корпорацій складно переоцінити.

По-перше, це дасть можливість радикально знизити залежність від поставок газу з РФ. Очікується, що років за 10-15 в Україні будуть видобувати 20 мільярдів кубометрів сланцевого газу на рік.

По-друге, сам факт приходу західних корпорацій в Україну здатен покращити інвестиційний імідж держави, адже за останні 5-6 років західні ТНК до України взагалі не проявляли жодного інтересу.

1 місце. Євро 2012 в Україні

Проведення чемпіонату Європи з футболу в Україні матиме значні наслідки для держави, що правда, в більшій мірі, у формі морального задоволення від футболу та спілкування з іноземцями.

За попередніми оцінками витрати зведеного бюджету на підготовку та проведення чемпіонату перевищили 30 мільярдів гривень, з яких більша частина пішла на підготовку необхідної інфраструктури.

При цьому, навіть за найоптимістичнішими оцінками, Україна отримає лише 15 мільярдів гривень доходу. Таким чином, з комерційної точки зору, цей проект був досить збитковим для України.

Євро 2012 році проілюструвало і українцям і всьому світові те, наскільки корумпованою залишається влада. При цьому, масштаби зловживань настільки масштабні, що сьогодні навряд чи існують механізми, які здатні радикально змінити ситуацію.

Попри "значні досягнення" бюджетної реформи, сфера розподілу і використання бюджетних коштів залишається неконтрольованою як суспільством, так і правоохоронними органами.

До слова, польський парламент зажадав, щоб після закінчення Євро 2012, уряд представив детальні "бюджет" та "баланс" заходу, тобто аналіз видатків та доходів від нього, а також детальний звіт про те, що було побудовано.

Така практика була б досить корисною і для України, проте видається, що після Євро-2012 ніхто з українських можновладців не стане питати куди пішли бюджетні кошти.

Разом з тим, більша частина витрачених коштів була спрямована саме на інфраструктурні проекти, тому оцінювати Євро 2012 виключно з точки зору фінансової ефективності не зовсім некоректно, адже після чемпіонату залишаться аеропорти, вокзали та вся міська інфраструктура.

Крім того, попри чисельні скандали з дерибаном бюджетних коштів під час підготовки до чемпіонату, бюджетні вливання підтримали високі темпи зростання ВВП в минулому році, та зберігають економіку від переходу до стадії рецесії в поточному.

Найбільш значним позитивним наслідок стало покращення іміджу України як держави та підвищення вартості ії гудвілу.

Було б добре, якби це досягнення Україна не втратила через скандали навколо політичних репресії, утисків журналістів та штучного роздмуханого мовного питання.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.