"Сім'я" підбирається до землі

Дмитро Дєнков, РЕ

"Земельні" законотворці можуть не турбуватися за свій сон у відпустці. Їм не вдалося прийняти закон "Про земельний ринок", проте вони встигли закласти основу для створення "земельного" монстра, якому з легкої руки "регіоналів" віддадуть у розпорядження 10 мільйонів гектарів української ріллі.

Мова йде про уже неодноразово згадуваний Земельний банк, створення якого "заховали" в нормі нещодавно прийнятого Радою законопроекту №10043.

Зазначений документ і законопроект №10042 покликані були вирішити проблему відсутності чітких кордонів у 16,7 тисяч населених пунктів та спростити процедуру розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів.

Але у підсумку ці законодавчі ініціативи "зачепили" і ряд інших питань, які ніхто не очікував побачити в цих "технічних" документах.

Як не дивно, усі суперечливі норми були закладені у поправках, які приймалися під час уже звичного для Ради обговорення, коли декілька десятків напівсонних депутатів з більшості голосують за себе і ще за сімох, а в іншій частині зали розпинається депутат "НУ-НС" Юрій Кармазін.

Саме під час таких "конструктивних дискусій" сільські, селищні та міські ради, районні та обласні держадміністрації, а також АР Крим були позбавлені права розпорядження землею сільськогосподарського призначення, що перебувають на їхній території.

Ці повноваження, відповідно до прийнятих законопроектів, тепер отримає неіснуючий Земельний банк, який, начебто, працюватиме під егідою Державного агентства земельних ресурсів.

Ця установа, в тому числі, отримає і землі держвласності, якими зможе розпоряджатися на свій розсуд, зокрема, і здійснювати купівлю-продаж.

Утім, поки що взагалі невідомо, кому саме буде підпорядковуватися Земельний банк, як він буде створюватися, і за що відповідатиме. І головне - хто буде реальним господарем цієї установи та національного земельного фонду?

Бандитизм чи робота

Усі суперечливі правки, які за словами представників опозиції потрапили у порівняльні таблиці в останню мить, приймалися у кращих традиціях українського парламентаризму: з галасом, гамом і лайками. Але до сутичок не дійшло.

Проте, настирливість і нахабність коаліції у проштовхуванні двоїстих норм відверто зашкалювала. Зокрема, поправку №76, яка передбачала передачу земельних ділянок державної власності до статутного капіталу неіснуючого Земельного банку, прийняли з другої спроби.

Спочатку її намагався "продавити" відомий своєю правою рукою Михайло Чечетов. Він намагався із зали поставити цю поправку на голосування, коли перед цим її автори - Віталій Борт ("Партія регіонів") та Іван Сидельник ("Реформи заради майбутнього") - затушувалися і не стали наполягати на її голосуванні. "Людині-руці" це вдалося, але голосів не вистачило.

Однак, уже згодом, після того як депутати пройшлися по іншим корективам, одіозна правка знову була винесена на голосування. Цього разу уже на прохання голови аграрного комітету - Григорія Калетніка. І ця спроба уже виявилася успішною.

Під час цього першого замаху голова Верховної ради Володимир Литвин кілька разів наголосив на недоречності і безглуздості такої норми.

Утім, коли цю злощасну правку з другого заходу таки проголосували, він на репліки опозиційних депутатів про кримінал відповідав так: "Це не бандитизм, а робота…"

Зрештою, про "подвійну гру" Литвина у земельних питаннях та його "продану душу" "Реальна економіка" уже писала раніше. І навряд чи йому допоможе на виборах відставка, яку він затіяв напередодні.

Окрім мовного питання, суперечливих рішень за час головування Литвина в Раді було прийнято безліч.

Банк "в мішку"

Одним із фірмових стилів нинішньої Ради є прийняття законопроектів, які за своїм змістом нагадують "котів в мішку". І відповідні документи, які зробили із неіснуючого Земельного банку грандіозну установу, теж не є виключенням.

Як уже зазначалося, цієї установи ще немає: не лише в структурі державних органів, але й на папері. По-суті ще немає бачення і концепції Земельного банку, зате ця структура уже володіє десятками мільйонів гектарів ріллі. І все це завдяки одіозній поправці №76.

Ще одна сумнівна поправка виписує механізм передачі землі банку. Так, протягом трьох місяців з дня опублікування цього закону має бути підготовлений та поданий до Верховної ради проект змін до закону про банки та банківську діяльність щодо внесення земельних ділянок до статутного капіталу Державного земельного банку й узгоджено проект змін із Нацбанком.

Із законопроекту також випливає, що підпорядковуватися Зембанк буде Кабміну. І до речі, на його створення в держбюджеті на поточний рік передбачено 120 мільйонів гривень. І більше ніяких деталей , а лише здогади, прогнози і чутки.

Уже давно в експертному середовищі носяться з ідеєю створення "земельного монстра" на базі одного з державних банків. Причому, за словами джерел "Реальної економіки", розглядається для таких цілей банк "Київ".

"Не розумію, чому хочуть обрати цю установу. "Ощадбанк" в цьому плані більш підходяща кандидатура, тому що в нього є розгалужена мережа. Хіба кожний селянин зможе знайти відділення банку "Київ"? До кого йому звертатися?", - каже член аграрного комітету і депутат "НУ-НС" Роман Ткач.

Причому, як зазначає голова Держзему Сергій Тимченко, завершити земельну реформу без Земельного банку немислимо. Начебто, без нього неможливо консолідувати землі.

Частина експертів відзначає, що після закінчення терміну мораторію на продаж сільгоспземлі, який закінчується 1 січня 2013 року, Земельний банк, якщо він до того часу буде створений, зможе уже безперешкодно продавати землю.

За оцінками Державного агентства земельних ресурсів, "монстр" сходу може отримати у своє розпорядження 10 мільйонів гектарів землі державної власності.

Зокрема, мова йде про угіддя Національної академії аграрних наук, обсяг яких становить близько 1,1 мільйона гектарів. Сюди ж можна віднести і землі державного запасу - 7,4 мільйона гектарів; резервного фонду, що не надані у постійне користування - 1,8 мільйона гектарів.

Як відомо, з 60,3 мільйона гектарів українських земель 42,8 мільйона є землями сільськогосподарського призначення.

Земельний фонд України станом на 1 січня 2012 року

Основні види земельних угідь
та економічної діяльності
Площа земель
всього,
тисяч гектарів
% до загальної площі території України
Сільськогосподарські землі 42776,9 70,9
у тому числі:
сільськогосподарські угіддя 41557,6 68,9
з них:
рілля 32498,5 53,8
перелоги 277,2 0,5
багаторічні насадження 895,9 1,5
сіножаті 2411,5 4,0
пасовища 5474,5 9,1
інші сільськогосподарські землі 1215,8 2,0
Ліси та інші лісовкриті площі 10611,3 17,6
Забудовані землі 2523,2 4,2
Відкриті заболочені землі 980,1 1,6
Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом 17,7
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (кам'янисті місця, піски, яри інші) 1022,9 1,7
Води (території, що покриті поверхневими водами) 2422,8 4,0
Разом (територія України) 60354,9 100,0

Джерело: Державне агентство земельних ресурсів

Тобто, потенціал для розпродажу і спекуляцій величезний. За даними Світового банку, 80% угод із сільськогосподарськими землями на світовому ринку укладаються для перепродажу.

250 мільярдів доларів - у таку суму оцінюється потенціал росту цін на українське рілля. Зокрема, за оцінками експертів, на початку введення ринку гектар ріллі коштуватиме близько 500 доларів.

А уже через 10-15 років ціни підвищаться до середнього для Східної Європи рівня - 6-6,5 тисяч доларів за гектар.

Звісно, що це ласий шматок. Питання у тому, кому із сьогоднішніх фінансово-промислових і політичних груп він дістанеться.

У "стоматологів" найбільше козирів

"Можливість розпоряджатися мільйонами гектарів державних земель - вигідно купувати і продавати на земельному ринку, здавати в оренду - стане надійним джерелом доходу банку. Це послужить інтересам держави і банківської установи", - каже голова Держзему Тимченко.

За словами чиновника, Земельний банк буде виконувати і кредитно-фінансову функцію, і в умовах дорожнечі сьогоднішніх банківських позик, зможе кредитувати під 8-9% річних.

Тобто, ще одна вигадана напівсоціальна функція для примари. Хіба можна вірити таким пишномовним заявам представника влади? Навряд чи.

"Держава йому в статутний фонд (Земельного банку," РЕ ") не гроші вносить, а землю. Тому банк, не маючи часу на конкурси, буде виставляти і продавати землю. Але як він буде продавати цю землю? У законі немає жодних запобіжників", - дивується "нунсівець" Віктор Матчук.

Земельний банк, насправді, це неабияка годівниця. І в Кабміні, і в Адміністрації президента це розуміють. Тому очікуються гостра боротьба за контроль над цією структурою.

"Схоже, будуть влаштовувати жорстокі "міжсобойчики", - жартує співрозмовник "РЕ" в Кабміні.

Між ким розгорнеться боротьба? Сьогоднішні реалії підказують, що тут будуть дві кандидатури і центри впливу.

З одного боку – група "Сімейні цінності" на чолі з Олександром Януковичем, який так і не реалізував себе на медичному поприщі у якості врача-стоматолога. З іншого боку - Мінагрополітики та його опальний голова Микола Присяжнюк.

Так, впливати на Земельний банк Янукович-junior може як через Державне агентство земельних ресурсів, так і через Національний банк. Обидва керманича цих установ входять до сфери впливу президентського сина.

Щодо міністра, то зараз в нього досить слабкі позиції. На тлі відомих скандалів із сумнозвісним "Хліб Інвестбудом" та інших проблем, які ще не набули такого резонансу і галасу, але уже на підході – питань щодо виплат і боргів Аграрного фонду або незадовільного експорту збіжжя – побажання Мінагрополітики навряд чи будуть враховуватися.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.