Тихою сапою до ГТС

Юрій Корольчук, для РЕ

Довгоочікуване рандеву Януковича і Путіна запам’яталася скандалом із запізненням російського президента, зустрічі із байкерами та "чаюванням" російського президента в гостях у Віктора Медведчука.

На такому фоні непомітними залишилися остаточне рішення України будувати завод з виробництва ядерного палива разом із Росією, об’єднання енергетичних систем обох країн та абсолютний штиль у газовому питанні.

Кремль "тихою сапою" підібрався до ГТС, а тепер замахнувся на ядерну і електричну галузь України.

Попри існуючий скепсис як у політикумі, так і в суспільній думці щодо перспектив газових переговорів Києва та Москви, саме газове питання як завжди мало стати ключовим для Януковича і Путіна під час останніх переговорів.

"Золота засуха" Кремля

За джерелами "Реальної економіки" напередодні кримської зустрічі була досягнута домовленість, що український президент офіційно і публічно підтвердить готовність створити газотранспортний консорціум лише у форматі "Україна плюс Росія".

Тобто Україна мала фактично відмовитися від європейського партнера у консорціумі. У цьому випадку Янукович остаточно відрікся би від Євросоюзу. Зрештою, "Євро-2012" завершилося і грати роль євросоюзофіла вже не обов’язково.

За це Україна повинна була отримати можливість відразу "вибрати" для оплати російського газу усі 2 мільярди доларів із кредитної лінії "Газпромбанку", яка була відкрита напередодні візиту.

А також Росія нарешті виділила би 4 мільярди доларів на добудову двох блоків Хмельницької АЕС. Словом, на Україну пролився би золотий російський дощ. Фактично Путін їхав до України аби зіграти роль щедрого російського царя і подарувати "шубу з барського плеча".

Але у підсумку ми стали свідками "золотої засухи".

Недаремно російський президент згадав героїв Ільфа та Петрова: "Пам’ятаєте чудовий твір? Можна ввечері стільці, а зранку гроші? Можна. А можна зранку стільці, а вечором гроші? Можна. Але гроші вперед".

Безумовно, що це не Україна має дати Росії гроші. Кремль чекає від Києва частки ГТС - "стільці", і лише тоді з'являться гроші.

На перший погляд здається, що у контексті вкрай зіпсованих політичних відносин Януковича із Європою, нічого би страшного не сталося, коли Київ відмовиться від ще одного європейського курсу на користь євразійського. Цього разу - від енергетичного.

Проте, інстинкт самозбереження наразі знову втримав Януковича. Привид Лукашенка та білорусизації України страхає українського президента. І Віктор Федорович за тиждень до візиту Путіна відмовився від своїх слів.

Саме тому терміново "ламався" графік і узгоджувалися нові "прориви" у майбутніх домовленостях президентів України та Росії. Відповідно, чемодани грошей для Києва залишилися у Кремлі.

До речі, саме тому Путін і спізнився, оскільки, як кажуть, вже "ніхто і нікуди не поспішав…"

Варто згадати і символічну заяву посла Німеччини Ганса-Юргена Гаймзета напередодні чергових україно-російських переговорів про те, що Україна не є активною в процесі модернізації ГТС і створення консорціуму: "Мені дуже шкода це констатувати, але Україна не виявила активності у цьому процесі".

"Ви пам’ятаєте, про можливість створення консорціуму говорилося ще в 2002 році. Тоді причина невдачі була у тому, що Україна і Росія досягли якихось домовленостей, і тільки потім подумали, мовляв, давайте підкинемо кілька крихт EON або іншим європейським компаніям, щоб заманити їх у свій човен. Це було помилкою", - згадав самий початок переговорів німецький посол.

Жирною ж крапкою стала відвертість Ганса-Юргена Гаймзета, що станом на сьогодні проблема полягає у тому, що від України жодних конкретних пропозицій так і не надійшло".

Безумовно, що у російського президента був радикальний вибір: взагалі скасувати свій візит. Але це, безумовно, зашкодило би більше Путіну, аніж Януковичу.

Фактично, ми стали свідками енергетичного дежа-вю. Рівно рік тому у липні 2011 року російський президент Медведев мав також приїхати до Криму.

Янукович обіцяв і готувався підписати з ним формальний меморандум про участь Росії у модернізації ГТС і ще один формальний меморандум про створення спільного підприємства "Нафтогазу" і "Газпрому", у яке Україна мала би включити п’ять підземних сховищ у Західній Україні – Більче-Волицьке, Богородчанське, Дашавське, Опарське та Угерське.

Але як і цього року український президент в останню хвилину забрав своє слово назад і Медведєв, скасувавши свій візит до України поїхав у Балтійськ. З Путіним Янукович практично зіграв такими ж картами, що і з Медведєвим.

Пристрасний інтерес

Отож, саме тому на перший план вийшли атомні та електроенергетичні проекти. Результат усі побачили. Міністерство енергетики та вугільної промисловості і російська компанія "Росатом" підписали меморандум про інтеграцію і співпрацю у сфері ядерно-паливного циклу.

Також Україна і Росія підписали міжурядову угоду про заходи щодо забезпечення паралельної роботи Об’єднаної енергетичної системи України та Єдиної енергетичної системи Росії.

Напередодні візиту Путіна Кабмін у терміновому порядку схвалив проект угоди з урядом Росії про заходи щодо забезпечення паралельної роботи об’єднаної енергетичної системи України та єдиної енергетичної системи Росії.

При цьому в уряді визнали, що де-факто сьогодні паралельна робота енергосистем України та Росії вже здійснюється на рівні господарюючих суб’єктів.

Отож, у цьому питанні "проривом" хіба можна вважати те, що замість електроенергетичної інтеграції у ЄС Україна продовжила інтеграцію у євразійському напрямку.

Більш цікавим було інше рішення уряду напередодні засідання комісії Януковича-Путіна - розпорядження №437-р від 27 червня про будівництво заводу з виробництва ядерного палива у Кіровоградській області на території Смолінської селищної ради.

Кабмін вже затвердив техніко-економічне обґрунтування реалізації проекту.

Будівництво заводу буде розділено на дві черги: 2012-2015 роки і 2016-2020 роки. Сумарна вартість будівельно-монтажних робіт, устаткування, пусконалагоджувальних робіт, придбання технології виробництва ядерного палива складе 3,7 мільярдів гривень.

Головним результатом стане те, що завод щорічно зможе виробляти 800 тепловиділяючих збірок для АЕС.

Раніше російський "ТВЕЛ" оголошував вартість проекту на рівні 300-350 мільйонів доларів, але традиційно сума вийшла у півтора рази більшою.

Нагадаємо, що процес зближення позицій України та Росії щодо будівництва заводу розпочався у вересні 2010 року, коли Київ затвердив російську компанію "ТВЕЛ" переможцем конкурсу з вибору технології для будівництва заводу з виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000.

У жовтні сторони підписали рамкову угоду про створення в Україні спільного підприємства з виробництва ядерного палива для реакторних установок ВВЕР-1000 за російськими технологіями.

Минув майже рік, коли у вересні 2011 року Державний концерн України "Ядерне паливо" і російська компанія "ТВЕЛ" створили акціонерне товариство "Завод із виробництва ядерного палива", де частка України складає 50% +1 акція, Росії 50% -1 акція.

Також серед головних цілей президентської програми значиться корпоратизація "Енергоатому", що управляє АЕС, та "Укренерго", що керує магістральними електричними мережами.

Ще навесні вперше з'явилася інформація, що під час газових переговорів росіяни заявили, що їм "маловато буде" в енергетиці лише однієї ГТС. У Росії посилився стійкий та пристрасний інтерес до ядерної та електричної галузей.

Зрештою, "Енергоатом" та "Укренерго" - це останні великі енергетичні активи Україні після ГТС.

Корпоратизація ядерної енергетики і електроенергетичних мереж - це шлях до майбутньої приватизації об’єктів. І нинішні домовленості Януковича з Путіним лише є кроком у цьому напрямку.

Скоріше за все Янукович вважає, що такі поступки перед Росією є дрібними, не роблять погоди і дають йому можливість виграти ще трохи часу. Проте, так думали всі президенти перед Віктором Федоровичем - і Кравчук, і Кучма, і Ющенко.

А в результаті Кремль "тихою сапою" підібрався спершу до газотранспортної системи України, а тепер от окопується поблизу ядерних і електричних об’єктів.

Тому не варто поспішати радіти від того, що після чергової україно-російської зустрічі Україна ще залишається власником своєї ГТС. Як не крути, а завод із виробництва ядерного палива та паралельна робота енергосистем – це серйозний бонус для Путіна.

Та і слова Януковича свідчать про те, що Росію попри Євразес, Митний Союз, мирний атом, електрику і авіабудування насамперед цікавить майбутня доля ГТС.

"Сьогодні ми продовжуємо працювати над створенням газотранспортного консорціуму. У цьому зацікавлені і Росія, і Україна, і Європа. Працюють ці експерти, і попередню оцінку системи ми сподіваємося отримати в серпні. У серпні буде зрозуміла ринкова ціна цієї системи. Створення газотранспортного консорціуму, звичайно, якісно покращить відносини в газовій сфері України та Росії", - підсумував Янукович.

І питання лише за тим, коли і хто поставить жирну крапку і свій підпис в історії з продажем ГТС.

Юрій Корольчук, Інститут енергетичних досліджень



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.