Рентабельність виробництва картоплі: 600%?

Сергій Чигир, РЕ

Стрибки цін на картоплю могли б позмагатися з курсом акцій на фондовому ринку. Стрімке подорожчання другого хліба врожаю 2010 року змінилося обвалом-2011.

Якими будуть ціни на картоплю, і чи зможе цей бізнес знову стати рентабельним, "Реальна економіка" намагалася дізнатися, завітавши на картопляне підприємство.

Фотозвіт можна переглянути тут.

Для свого репортажу РЕ обрала ТОВ "Біотех Лтд", яке вирощує насіннєву і столову картоплю в кількох кілометрах від Борисполя.

На території господарства - насіннєве сховище, теплиці, аграрна техніка та адмінбудинок. На його першому поверсі - різні за кольором сітки з картоплею.

"Ми дрібним оптом ніколи не займалися. Це для нас невигідно. Зараз починаємо думати і про таку торгівлю. Змушені якось викручуватися", - пояснює генеральний директор підприємства Анатолій Бикін.

Викладач Анатолій Бикін хоче продавати свою картоплю по 1 гривні 70 копійок за кілограм

За його словами, картоплярство лише здається простою справою. Насправді воно сильно відрізняється від вирощування цієї культури на присадибних ділянках. Тим не менш, наразі 90% ринку картоплі забезпечують саме господарства населення.

"Від цього треба відходити. Колись Польща теж за рахунок населення вирощувала 30 мільйонів тонн картоплі, але там зрозуміли, що стільки їм непотрібно. Тепер цим займаються професійні господарства і виробляють 7-8 мільйонів тонн", - каже він.

Директор пояснює: аби вийти на рівень беззбитковості, треба багато інвестувати. Основні витрати - якісне насіння - 40%, а також техніка, добрива, засоби захисту.

Мінімальний поріг для професійного картопляного господарства - 2,5 мільйона гривень. Це 50 тисяч гривень інвестицій на кожен гектар, помножені на 50 гектарів.

Стрибки цін на картоплю Бикін пов'язує з циклічністю врожаїв. Раз на чотири роки припадає дуже високий врожай. Саме так сталося 2011 року, коли обвал цін вмить збив ажіотаж навколо картоплі та інвестиції у галузь з боку непрофільного бізнесу.

"Є два варіанти розвитку подій. Перший - такі інвестори з ринку підуть. Другий - ті, що багато вклали у цей бізнес, сподіватимуться повернути свої витрати у 2012 році, але це буде пролонгація проблеми", - пояснює менеджер.

За його словами, на ринку розгортається конкуренція за споживачів, понад 30% з яких - переробка та супермаркети, 60% - ринки. Навесні на базари вийдуть і селяни, які розпродаватимуть свої зимові запаси, тож є загроза демпінгу.

Втім, багато якісної картоплі селяни запропонувати не зможуть, бо вони зберігають свої запаси у непристосованих умовах. У спеціальних сховищах міститься не більше 25% врожаю. Морози і волога роблять свою справу, псуючи запаси селян.

Бикін говорить, що супермаркети підвищують вимоги до постачання, внаслідок чого перекупникам доводиться навіть імпортувати продукцію, аби виконати контракт. В сильні морози лише одиниці господарств могли оперативно забезпечити столичні супермаркети картоплею.

Далі господар запрошує до сховища. У великому залі зберігається відсортована картопля. В іншому приміщенні лежить насіння. Там треба відразу зачиняти за собою двері, щоб не порушити температурний режим. "Температура повітря може лише на 2 градуси відрізнятися від температури картоплі", - відзначає директор.

У залі стоїть старий транспортер-навантажувач російського виробництва. Працівники, переважно жінки, насипають картоплю, і поки вона їде нагору, руками відбирають браковану. Далі транспортер засипає картоплю у відгороджене сховище. Потім її розділять на фракції і складуть у тару.

Високі ціни на картоплю у 2010 році спричинили бум з будівництва сховищ для картоплі. У селі Мартусівка, що неподалік Борисполя, збудували один з найбільших у Європі комплекс на 50 тисяч тонн. На Чернігівщині є ще один на 15 тисяч тонн.

За словами Бикіна, ринок картоплі отримав би друге дихання, якби бізнес почав будувати не лише сховища, але й комплекси з переробки картоплі. Мовляв, на напівфабрикатах більше б заробили всі учасники ринку. Однак до додаткових інвестицій у картоплярство бізнес, схоже, не готовий.

Робітників Бикін набирає не з місцевих. Каже, у селян нема мотивації, а заробітчани працюють на совість. Для них збудували гуртожиток. Платять по 120 гривень на день.

"Як вирішив проблему нестачі фахівців? Набираю їх із своїх студентів з інституту, де викладаю. Набагато складніша річ - професійно-технічні спеціальності. Техніка складна, тож знайти класного тракториста непросто", - журиться підприємець.

Попри негаразди, Бикін з оптимізмом дивиться у майбутнє картоплярства. "Минулий рік у нас був однозначно збитковий через падіння цін. Однак морози пішли нам на користь. Нас би задовольнила ціна 1,7 гривні за кілограм", - зазначає він.

Заступник голови фірми "Ольвія-С" з Вінниччини Валентина Краснюк наводить деталі. "Торік ми продавали харчову картоплю по 3-3,5 гривні і купували посадковий матеріал по 11 гривень. Сьогодні картоплю можна продати по 80 копійок, а насіння коштує ті самі 11 гривень. Диспропорція дуже вагома", - бідкається вона.

Якісне насіння - ключ до хорошого врожаю. У Німеччині завдяки якісному посівному матеріалу збирають в середньому 40 тонн картоплі з гектара, в Україні - 14-17 тонн.

Українські господарства згодні, що на насінні не варто економити, але не знають, де брати гроші, адже минулий рік був для них збитковим.

Кілограм насіння дає 15 кілограмів врожаю, тобто виторг 2011 року при продажі по 3,5 гривні за кілограм становив 52,5 гривні. Тепер за ціни 0,8 гривні виторг становить 12 гривень. Маржа 1 гривня - це майже збитковий бізнес.

Однак президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса вважає, що цей рік буде непоганим для картоплярів. "До нового врожаю, а його ми отримаємо вже у травні-червні, ціни піднімуться на 10-15%", - упевнений він.

За словами експерта, у 2010 році рентабельність виробництва картоплі становила 600%. "У 2012 році такого не буде, але 50% - цілком реальний показник", - каже він.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Українська "молочка": чи є життя без рослинних жирів?

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.