Андрій Забловський: Ефект від ліквідації "конвертів" буде відчутніший, ніж від касових апаратів

Юрій Віннічук, РЕ

Уряд продовжує ініціювати реформи, що за задумом чиновників мають вивести бізнес з тіні та наповнити державну казну, якої не вистачає на виконання соціальних зобов’язань, погашення зовнішніх і внутрішніх боргів та придбання енергоресурсів.

Бізнес – одне з основних джерел наповнення бюджету – не в захваті від таких ініціатив. І причина не в тому, що він не хоче сплачувати податки і працювати по-білому.

Якраз навпаки - серед бізнесменів давно сформувався відкладений попит на реформи в державі та можливість працювати легально, за умови зниження фіскального тиску та зменшення рівня корупції. В іншому випадку рентабельніше взагалі не працювати.

Однак, урядові реформи передбачають лише посилення тиску. Про боротьбу з корупцією мова наразі не йде, оскільки останні декілька років тотожність корупції та державного апарату лише посилилась.

Логічно, що в таких умовах бізнесмени шукають можливості домовитися з владою та донести свою думку про ініціативи, спрямовані на детінізацію економіки.

Оскільки в Україні немає цивілізованого інституту лобіювання інтересів у владній верхівці з боку малого та середнього бізнесу, йому доводиться це робити різноманітними способами: хтось користується знайомством з президентом та його оточенням, хтось інвестує в народних обранців або вирощує свої кадри в парламенті.

Інші ж звертаються до професійних лобістів, які заробляють собі цим на хліб.

Одним з таких є секретаріат Ради підприємців при Кабміні.

Керівник секретаріату цієї організації Андрій Забловський назвав свою організацію "розумним інтерфейсом між владою та бізнесом", оскільки "часто бізнес, звертаючись зі своїми проблемами до уряду, не розуміє специфіку подання і звернення. Відповідно, і влада не завжди розуміє, чого хоче бізнес".

За його словами, Рада підприємців при Кабміні в основному працює з бізнесом через профільні асоціації та саморегулюючі організації, оскільки обробити запити кожного підприємця окремо фізично неможливо.

Однак, якщо за допомогою звернеться якась фінансово-промислова група чи велике підприємство, то їх радо приймуть.

Хоча, як зазначив Забловський в інтерв’ю "Реальній економіці", можливості українських олігархів дозволяють їм працювати напряму з урядом та вирішувати долю прийняття ключових законів.

- Уряд підготував низку законопроектів, направлених на детінізацію економіки: розробив законопроект про трансфертне ціноутворення, ініціював обмеження готівкових розрахунків. Також розглядається можливість обов’язкового встановлення касових апаратів та готується загальне декларування доходів громадян. Бізнес не в захваті від таких ініціатив, оскільки у нас це схоже на систему подвійних стандартів. З однієї сторони уряд збільшує фіскальне навантаження на громадян, а з іншою - рівень корупції в лавах чиновників не зменшується.

- Я завжди кажу, що детінізація по-українські – боротьба з вітряками. Ключова проблема - довіра населення до реформ, які проводить уряд. Це основа успішності будь-яких змін в будь-якій країні.

Щодо детінізації, то легальний бізнес сприймає ці норми. Питання яким чином це робиться і як відбувається обговорення, тобто шлях прийняття. Проблеми виникають через саму якість введення цих реформ.

Вона в нас дуже часто сумнівна. Тому що там закладаються норми, що йдуть всупереч з намірами уряду. Бізнес не проти легалізації, він готовий сплачувати податки, але йому потрібно розуміти, що це буде на прозорих засадах.

От приклад, ситуація з векселями. В принципі бізнес готовий використати схему з ПДВ-векселями, але в нас хочуть запропонувати квазі-інструмент і, таким чином, фактично "обнулити" заборгованість за всіма бюджетним зобов’язанням.

- Чому гальмується прийняття закону про трансферне ціноутворення? Що законодавці хочуть переписати? Великий бізнес в цілому не підтримує прийняття такого закону. Наприклад, мільярдер Дмитро Фірташ хоче, щоб була збільшена сума, з якої почнеться відстеження контрагентів.

- Згідно з законопроектом про трансфертне ціноутворення не все так просто тому, що є побажання до початку парламентських канікул прийняти його в цілому.

Є ключові питання по яких позиція Міндоходів дуже категорична.

Одним зі спірних питань є сума операцій за якими контролюватимуться угоди між пов’язаними особами. В Росії, наприклад, існує градація від 60 мільйонів до 3 мільярдів рублів в залежності від виду операції.

В нас пропонується - 50 мільйонів гривень. Я думаю, що таку шкалу варто встановити і в нас, за видами операцій. Мається на увазі внутрішні та зовнішні операції.

- В Україні популярні схеми, коли металургійний завод продає продукцію своєму торговому дому, який, в свою чергу, експортує цю продукцію, або реалізує на внутрішньому ринку. В результаті завод фіксує збиток за операцією.

- Є така ситуація. Насправді питання 50 мільйонів більше турбує великий бізнес. Він хоче розуміння стосовно методів, за якими визначатиметься ціна контрольованої операції.

Великий бізнес, який хоче максимально оптимізувати податки, приймає участь в роботі над цим законопроектом. Ну це зрозуміло. Але в принципі він відповідає міжнародним стандартам. Питання, що є норми які виписані незрозуміло, суперечливо з якими потрібно працювати.

Проблема в тому, що є занепокоєння, як цей закон буде застосовуватися і тому багато норм дає можливість Міндоходів трактувати їх по-своєму.

Наприклад, згідно із законопроектом, бізнес може обґрунтовувати ціну за одним методом, в той же час податківці вирахують свою ціну на основі іншого методу.

Розумієте цей закон революційний по своїй суті для України і зачіпає інтереси великих фінансово-промислових груп.

У них можливість лобіювання трохи інша, ніж в малого та середнього бізнесу тому і від комбінацій на горі буде залежати фінал. Тобто, остаточна редакція закону залежатиме від того як домоляться Дмитро Фірташ, Рінат Ахметов та інші великі бізнесмени.

- Чому для галузей видобутку руди, металургії, хімії та аграрного сектору введено перехідний період? Хоча насправді через них проходять найбільші операції з оптимізації доходів через офшори.

- Можливості тих галузей з точки зору лобіювання і можливостей мінімізувати більше, ніж в інших.

- Також в уряді говорять про обов’язкове встановлення касових апаратів в роздрібній торгівлі. При цьому на початку року в Україні почала діяти норма, за якою всі, вже встановленні касові апарати, мають перейти на електронну звітність в податкову. Для цього потрібно придбати нові касові апарати та купити модем у відібраного НБУ компанії-екваєра. В той же час акціонерами цих компаній є офшори. Тобто, з одного боку бізнес змусили за власний рахунок перейти на електронне звітування, а з іншого на цьому зароблять сумнівні структури. Коли буде введено обов’язкове встановлення касових апаратів то відповідно ці компанії зароблять в рази більше. Як бізнес до цього ставиться?

- Ви знаєте, що з першого липня будуть засновані штрафні санкції за не своєчасне та некоректне подання звітності з касових апаратів в електронній формі.

Представники бізнесу виступають за перенесення введення штрафних санкцій на рік, тобто з 1 липня 2014 року. Друга норма – це щоб касові апарати старого зразка дозволили використовувати до закінчення їхньої нормативної служби.

За інформацією Міндоходів, тільки 12% підприємців, що мають касові апарати були підключені до електронної звітності на кінець травня. Також Міндоходів запевняє, що в реєстр касових апаратів включено 49 моделей, хоча представники бізнесу називали, що реально доступно близько сім моделей.

Підприємці, що вже перейшли на цю систему скаржаться на технічні збої при передачі звітності. В сільській місцевості доступ до інтернету обмежений. Представники мереж кажуть, що для оновлення касового обладнання однієї мережі потрібно 270 тисяч доларів.

Тому для бізнесу це значний тягар. Бізнес просить відтермінувати застосування цих штрафних санкцій тому, що він не готовий до переходу на цю систему. Так само не готове й Міндоходів.

За моєю інформацією Міндоходів не проти відтермінувати штрафні санкції та дозволити роботу старих касових апаратів, але потрібно позачергово вносити зміни до закону.

- А щодо обов’язкового встановлення касових апаратів в роздрібній торгівлі?

- От наприклад, ви заходите в маленькому місті в магазин і що ви бачите? Сидить продавець на касі, яка рахує суму покупки на звичайному калькуляторі. Це фактично чорна бухгалтерія.

А з точки зору споживача, який купив неякісний товар, як йому довести це? Це насправді проблема. Встановлення касових апаратів це цивілізована норма. Можна говорити про мережі, де кожну касу розбивають на СПД - це мінімізація.

Але відсутність касового апарату більш кричуща проблема. Я думаю, що з точки зору захисту прав споживачів норма про обов’язкове встановлення касових апаратів повинна бути.

А з точки зору детінізації торгівлі, без зменшення фіскального тиску ці норми не запрацюють адекватно. Наприклад, паралельно з обов’язковими касовими апаратами існуватимуть конвертаційні центри, які контролюють відповідними органами влади.

Якщо прибрати їх, то ефект з детінізації буде відчутніший, ніж обов’язкове встановлення касових апаратів.

Тобто, виходить політика подвійних стандартів. З однієї сторони намагання вивести з тіні бізнес, який хоче по-чистому працювати, але не може, бо в нашій країні прибутковіше буде закритись, а з іншої - конвертаційні центри та інші подібні організації, які контролюються владою.

Тому ініціативи з детінізації вітаються але вони мають супроводжуватися з іншими супровідними заходами. Тільки тоді буде ефект з детінізації.

Наприклад загальний відсоток тіньової економіки в Європі порядку 10-12%. В Україні, лише за даними Мінекономіки, більше 40%.

- Крім того, Міндоходів наразі розробляє законопроект про обов’язкове декларування доходів громадян. Поясніть, як змусити кожного громадянина декларувати свої доходи? Це реально?

- Це можна зробити тільки добровільно. Можна вводити цей процес через певні заохочення з боку держави. Це культура платників податків, це певні зміни ментальності.

Люди мають зрозуміти, що податки платити вигідно. Але це поступовий етап. Людина має зрозуміти, що до неї не прийдуть. Якщо не буде цього страху то люди будуть декларувати.

Але знову ж таки, у нас виходить політика подвійних стандартів: з однієї сторони чиновник, який декларує одні доходи, а отримує по-факту набагато більшу суму, а з іншої - обов’язкове декларування доходів звичайних громадян.

Люди мають бачити певну соціальну справедливість, адже якщо чиновник не виконує норми, що вже діють, то люди скажуть: а чому ми маємо декларувати?

- МВФ рекомендував Україні скасувати 4-6 групи спрощенців. Наскільки доцільно це робити?

- Ще на етапі введення цих груп ставилося питання, що це робиться в інтересах невеликої кількості людей. Найбільш популярна група – друга. І тому стоїть питання, якщо 5-6 групи не дають ефекту, то можна ставити питання про їх ліквідацію.

Але будь-яка рекомендація МВФ має кореспондуватися з українськими реаліями. В цьому є раціональне зерно, бо 5-6 групи не дали очікуваного ефекту, яку від них чекали.

Щодо інших рекомендацій МВФ, наприклад, збільшення податкового навантаження на першу-другу групи, то там не все однозначно, адже це може викликати певне соціальне невдоволення.

- Минулого тижня міністр економіки Прасолов сказав, що від законопроекту "Про внутрішню торгівлю" потрібно відмовитися через спротив лобістів зі сторони бізнесу. В чому основні конфліктні моменти?

- Ми були одними з перших, хто виступив категорично проти прийняття цього законопроекту в такій редакції.

Основні конфлікти: від обмеження торгових площ для СПД до спроби фактично сертифікувати право на зайняття торговою діяльністю. Також це надання права місцевій владі вирішувати, кому і де торгувати.

Наш підхід такий: не потрібно цього законопроекту, а ми можемо піти шляхом врегулювання взаєморозрахунків між мережами та постачальниками, проблеми МАФІв, ринків, вимог щодо розміщення малих, середніх та великих об’єктів.

Їх можна вписати до вже існуючого законодавства.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Роман Шпек: Найскладнішим з урахуванням обсягів зовнішніх зобов’язань і стану економіки буде 2015 рік

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.