Голова "Київхлібу": часто дорогий хліб - це консерванти і поліпшувачі

Дмитро Дєнков, для РЕ

Хліб для українця - це святе. Це такий собі український архетип плодючості, добробуту і достатку.

Але він був таким хіба що у давні часи. Зараз навколо цього продукту уже немає такого культу, напевно тому, що полиці їм у торгових мережах завалені.

Утім, для когось "культовим" він все одно залишається. Для української влади. Питання ціни на хліб для чиновників поступово набуває такого ж самого значення як і курс гривні. Як би це не звучало високопарно.

Сьогодні одне з першочергових завдань будь-якої місцевої влади - нізащо не допустити зростання цін на так звані "соціальні хліби". Нова-стара "ідея-фікс". Через це уже і населення більш хворобливо сприймає підвищення вартості хлібобулочних, ніж ріст безробіття або нові палаци гаранта.

Варто лише подивитися на стрічки новин. З останнього: "Голова КМДА Олександр Попов запевнив, що ціни на хліб у Києві залишаться незмінними до 2015 року".

Додати тут нічого. Це, напевно, єдине, що він може гарантувати киянам, й то за рахунок адміністративного тиску.

І якби президентські вибори були, скажімо, у 2020 році, Попов неодмінно б додав ще п'ять років. Напередодні виборів хліби майже ніколи не дорожчають, лише після. Наприкінці минулого року усі могли в цьому пересвідчитися.

Зрештою, така риторика більш притаманна виробникам хлібу. Вони, зазвичай, жаліються на неадекватне контролювання цін державою і "нульову" рентабельність. Це стандартні біди хлібопекарів.

Чи заробляють вони на "соціальних" сортах хліба? І з чого виробляється той дешевий хліб? І чому закриваються комбінати столичних хліборобів? Про все це "Реальна економіка" намагалася дізнатися у генерального директора "Київхліба" Володимира Череди

"А де соціальна ковбаса?"

- Соціальний хліб – це політичне питання?

- Це повністю політичне питання. Ви десь бачили чітке формулювання "соціального хлібу"? Я, наприклад, ніде на законодавчому рівні не зустрічав таке поняття і що воно означає. На мою думку, хліб - це продукт соціального значення. І ділити хліб на "соціальний" і "несоціальний" я не можу.

Тоді уже потрібно поділити суспільство на якісь умовні рівні і кожній з цих груп сказати: "оце твій хліб, а оце не твій". Ніхто такого права немає. Зрештою, ми ж живемо у ХХІ столітті.

До речі, де соціальне молоко? Де соціальна ковбаса? Де соціальний сир? Де соціальна вода? Цей термін вигадали політики, щоб дурити українців і демонструвати їм, як вони можуть утримувати ціни на хліб.

Хоча ціна цього питання дуже часто для однієї сім'ї - це лише 10-12 гривень на місяць. Такі розрахунки робилися уже неодноразово, але ж про це не говорять ані політики, ані преса.

Скільки коштує, наприклад, сьогодні пляшка звичайної води?

- Десь 4-5 гривень.

- А яка її собівартість порівняно з буханцем хліба? Утім, це ще не все. Скільки створюється робочих місць для того, щоб отримати пляшку води і буханку хліба? Це порівняти навіть неможливо.

- Ймовірно, вода дорожча, тому що її немає у споживчому кошику Держстату.

- Без води людина так само не може жити. І я не впевнений, що споживчий кошик складений з урахуванням думки пересічного споживача, для якого він розрахований. Його складають на печерських пагорбах.

Тому я вважаю, що ціна і усі ці питання навколо хліба - це чиста політика. Тут економіки немає, я якби вона була, то давно уже була б розроблена програма адресної дотації малозабезпеченим.

- Коли взагалі з'явився такий термін як "соціальний хліб" і як виникла ідея регулювати ціни на нього?

- Регулюють уже давно. А цей термін, про який ви кажете, законодавчо ніде не прописаний. Якщо взяти постанову №1548 (Постанова КМУ "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів),- РЕ)", то там написано "хліб простої рецептури масою не менше 0,5 кг, який виробляється з води, борошна, солі і дріжджів".

Так от, такий хліб повинен відпускатися за ціною, яку мають право, згідно із постановою Кабміну №1548, регулювати місцеві органи влади. Це традиційні і класичні сорти хлібу. Насправді, це якісні сорти. Це не означає, що у цей продукт додають , що завгодно на кшталт "на тобі Боже, що мені не гоже".

Це той хліб, який рекомендується для вживання усім верствам населення. І цей хліб купує та людина, яка їздить на інвалідному візку і та, яка їздить на "Мерседесі".

Держава за 22 роки уже могла розробити якісь стандарти чи програми. Це питання необхідно вирішити, хлібопекарська галузь має працювати на наповнення бюджету. А ми сьогодні регулюємо і працюємо або в збиток, або в "нуль".

- Чи є в країнах пострадянського простору подібні колізії з утриманням цін на "соціальний хліб"?

- В Росії і Білорусі давно від цього відійшли, немає в них таких проблем. І якщо взяти ці обидві країни та Україну, то хліб в нашій країні буде найдешевшим. В Білорусі він найдорожчий, Росія на другому місці.

- Які з продуктів ТМ "Київхліб" мають "просту" рецептуру?

- До них відноситься "Український", "Пшеничний" і "Печерський". Оці три види.

- Рецептура батону "Нива" більш складна?

- Сюди входить ще й цукор, і олія. Тож апріорі він уже не може підпадати під цю Постанову. В ній вказано, що органи місцевого самоврядування мають право регулювати ціни на хліб тільки простої рецептури

Але ми узгодили ціни з міською адміністрацією на асортимент продукції з 8-9 найменувань і два види батона там є. І знаєте як ми їх називаємо? Це "хліби, які користуються найвищим попитом в регіоні".

- Тобто, батон за рецептурою уже не підходить під те визначення, яке наведене в постанові?

- Так, тому що туди додається ще цукор і олія. Рецептура батону ніколи не змінювалися. Ті ж самі компоненти входили до батону і тоді, коли він коштував 22 копійки ще в радянські часи. Рецептура "Українського" та інших деяких сортів теж не змінилася.

- Чи є чітка межа між хлібами простої рецептури та іншими?

- Тут є багато нюансів. Якщо взяти регіони країни, то в кожному з них є своя специфіка споживання. Північ більше споживає житніх хлібів, натомість, на Півдні і в деяких східних регіонах житні хліба взагалі не популярні.

На Донеччині житньо-пшеничні хліби за споживанням десь на 4 місці. І як тут напишеш єдиний документ, яким можуть користуватися хлібопекарні?...

"Ми часто себе обманюємо, купуючи дорогий хліб"

- Експерти часто наголошують, що падає попит на "соціальний" хліб.

- За нашими даними, попит на сорти простої рецептури не зростає, зокрема, на хліб "Печерський". Хліб "Пшеничний" - ціна на цей вид не змінювалася з 2009 року.

Ми його випускаємо в середньому 85-90 тонн на добу. І статистика останніх 3-4 років свідчить, що відбувається спад виробництва по "Пшеничному". Взагалі за всіма видами хліба простої рецептури є падіння попиту.

Водночас, хліби простої рецептури якраз самі натуральні, тому що вони складаються з борошна, вода, солі і готуються на молочнокислих заквасках. І це все. Тож за логікою більш здорова і якісна їжа повинна, напевно, коштувати дорожче.

І чому ж тоді хліб "Український", який можна ставити в один ряд з еко-продуктами, ми називаємо "соціальним"?

- Виходить, дорожчий хліб менш корисний?

- Треба дивитися, що в цьому хлібі. Сьогодні дуже багато різних фірм, особливо іноземних, які пропонують хлібопекарські суміші. Обов'язково в цих сумішах будуть консерванти і поліпшувачі. Звісно, цей хліб буде дорожчим, тому що інгредієнти привезені з Європи.

Хоча тут технологія і набагато простіша - ви берете готову суміш, додаєте воду і отримуєте готове тісто для виробництва.

Деякі компанії намагаються створити і в Україні виробництво сумішей, але споживання такого товару не є значним, тому, скоріше за все, це економічно необґрунтовано.

Купуючи дорогий хліб, багато людей себе обманюють, адже часто отримують продукт, в якому можуть бути консерванти чи поліпшувачі. Ми ж працюємо за класичною схемою.

- Я знаю людину, яка купує навіть не той дорогий хліб, який виробляють іноземні пекарі в Україні, а імпортний заморожений хліб.

- Більш натурального продукту, ніж хліб "Український" сьогодні немає і на європейському ринку. Це традиційний круглий хліб житньо-пшеничний у співвідношенні 60/40.

- Борошно якого ґатунку використовується для виробництва "Українського"?

- Житнє борошно і пшеничне другого сорту. В батонах використовується борошно вищого ґатунку. Чим вище ґатунок, тим вище собівартість. Адже різниця на тонні борошна може бути і 300, і 350 гривень.

- Як перевіряють склад і якість хлібів контрольні органи?

- Ми кожного місяця надаємо інформацію і в Антимонопольний комітет, і в Управління цінової політики. Ми звітуємо і наші рецептури відомі, з ними можна ознайомитися і на упаковці.

- У різних сортів хліба різні терміни зберігання. Можете пояснити чому?

- Це залежить від маси хліба і упаковки. Максимальний термін зберігання у "Українського хліба" – 72 години. Якщо ми говоримо про упакований "Білоруський", то його термін – 5 діб. Неупакована продукція - це зазвичай 24-36 годин.

До речі, хліб на 100% повинен бути упакований.

По-перше, це дотримання санітарних норм, друге - наявність детальної інформації про те, ким і коли вироблено цей продукт, з якої рецептури. Це культура споживання. Адже покупець споживає хліб в тому вигляді, в якому бере в магазині, не піддаючи ніякій додатковій обробці.

Я знаю два приклади. Перший - Білорусь в своєму законодавстві прописала, що не упакований хліб може відпускатися тільки для закладів громадського харчування.

Другий - місцеві органи Санкт-Петербургу домоглися, що 95% виробленої хлібобулочної продукції упаковується. В Києві цей показник лише близько 30%.

"Рентабельність близько "нуля"

- Якою є рентабельність виробництва так званих хлібів простої рецептури?

- Справа в тому, що в цій Постанові, яку ми згадували, нічого не говориться про рівень рентабельності. Це питання суто політичне. Між тим Закон про ціноутворення каже про інше - якщо місцеві органи влади регулюють ціни на певну продукцію і її виробництво виявляється збитковим, вони повинні компенсувати виробнику втрати.

Але при цьому механізм компенсації не прописаний на законодавчому рівні. І кожний із нормативних актів живе своїм життям.

В умовах сьогоднішнього дня рентабельність виробництва відповідних сортів - близька до "нуля". Це завдяки сприятливим цінам на сировину. Але, що буде через 1-2 місяці, невідомо.

Ціна - це дуже складне питання. Особливо складне, коли різко змінюються ціни на якісь складові.

І починається: "підвищувати не можна, економічно - ми розуміємо, що треба, а політично – не можна". Наприклад, минулого року відбулося різке зростання цін на борошно, і зовсім не на 10 чи 20 гривень.

Потім тричі переглядалася мінімальна заробітна плата. І зараз знову планується перегляд

"мінімалки". Потім ми увійдемо у 2014 рік передвиборної гонки і знову усі соціальні стандарти почнуть переглядатися.

Звичайно, що усі ці підвищення ми будемо включати у собівартість. А потім хтось буде казати, що підстав немає для підвищення цін на хліб немає.

- Як виглядає структура витрат за основними статтями у частках?

- Закупівля борошна - 40-45%. На зарплати уходить десь 15-16%. Інше - транспортні витрати, загальновиробничі, адміністративні.

Якщо взяти загальні показники по галузі, то питома вага витрат на енергоносії становить десь 8-10%, у нас - 4-5%. У нас сьогодні два підприємства - Дослідний і 10-й хлібзавод - взагалі не мають своїх котелень. Ми використовуємо гази, які утворюються в процесі випікання - для підігріву води, на опалення.

Якщо порівнювати наші витрати із загальними по галузі, то ми усіх випереджаємо хіба що за зарплатою. В цілому по галузі 2723 гривні, а у нас 4300.

Середня заробітна плата працівників на підприємствах хлібної галузі, 6 місяців 2013 року

Області

Січень-червень 2013

% до аналогічного періоду 2012

В середньому по галузі:

2723

105,4

Київська

4268

112,6

Одеська

3543

116,9

Хмельницька

3328

123,4

Донецька

3277

98,6

Луганська

3228

-

Рівненська

2733

106,4

Запорізька

2657

-

Івано-Франківська

2647

103,3

Кіровоградська

2516

121,2

Чернівецька

2506

99,2

Житомирська

2327

106,8

Волинська

2320

103,9

Чернігівська

2306

101,1

Львівська

2269

110,3

Миколаївська

2139

102,1

Вінницька

2129

-

Черкаська

2054

105,2

Сумська

2039

122,6

Полтавська

1920

92,1

Херсонська

1865

106,8

Харківська

1298

101,6

Джерело: "Київхліб"

- Наскільки продуктивною є співпраця з Аграрним фондом? Чи вдається купувати у них борошно за цінами, нижчими за ринкові?

- У 2013 році вперше, напевно, нормально спрацював АФ. До цього там коїлося щось незрозуміле. Фонд наділений сьогодні функціями, які суперечать одна одній. На момент збору врожаю, щоб підтримати аграріїв і не допустити обвалу цін, вони підтримують ціну закупки за рахунок закупівлі певної кількості зерна.

Водночас, в момент, коли почне рости ціна на ринку, вони повинні дати дешеве борошно. Як можна купувати дороге зерно, а потім давати дешеве борошно?

Сьогодні ціна АФ нічим не відрізняється від ціни на ринку. Утім, варто таки визнати, що цього року були моменти, коли пропозиція АФ була дешевшою за ринкову. Проте, у попередні роки я ніколи цього не бачив.

- Скільки у поточному році борошна "Київхліб" закупив в АФ?

- Близько 20%, інше ми закуповували у "Київмлина", ще 2-3% купували на ринку. Співпраця з одним виробником - це стабільна якість борошна, простіше вести технологічний процес.

- Чи відзначилося падіння цін на зерно на ціні борошна?

- Я думаю в серпні дуже рано говорити про ціни. Ціна на продовольчу пшеницю, і пшоно-жито групи "А" майже не змінилися. От учора я чув від якогось чиновника по радіо, що на 30% вже знизилась ціна на борошно.

Це досить дивно. Головний оператор держави - це Аграрний Фонд, і він не змінював ціну. Тоді на чому ґрунтуються такі заяви? Це знову підбурювання суспільства.

"Якщо немає рівних умов, це вже не конкуренція"

- Чому сьогодні закриваються хлібопекарські заводи?

- Через зниження попиту. Декілька років ми випускали 800-850 тонн хлібобулочної продукції на добу. Сьогодні ми випускаємо близько 600 тонн. І тому ми намагаємося концентрувати виробництво.

Наприклад, якщо наші виробничі лінії не завантажені хоча б на 75%, то у нас уже зовсім інша структура собівартості. І ми сьогодні намагаємося підтягувати виробництво до цього показника, тому вимушені деякі майданчики закривати.

- Я так розумію, що колись у АТ"Київхліб" було 12 хлібокомбінатів?

- Їх не було 12. Просто так йшла нумерація, тому що не було №5, №7, №8 ще у 70-80 роках минулого сторіччя. Всього підрозділів було вісім – №1, №2, БКК, №4, №6, Дослідний, №11, №12.

Ще в радянські часи були закриті хлібокомбінати №1 та №4.Сьогодні працює 6 виробничих майданчиків в місті Києві. Ще є чотири комбінати в містах Фастів, Біла Церква, Сквира та Макарів. Тому, коли деякі ЗМІ писали про якісь масові закриття заводів, у 99,9% це була політика.

- Хіба під Кабміном мітингували не робітники "Київхліба"?

- Були люди, які працювали на наших підприємствах.

- Вони тримали плакати, на яких були закреслені усі закриті підрозділи і ті, що планується закрити.

- На їх плакатах були написані і прізвища людей, які ніякого відношення не мають до "Київхліба".

- Ви маєте на увазі Василя Хмельницького? Він продав свою частку в підприємстві?

- Відтоді, коли я працюю, його тут не було. Під Кабміном проходила політична акція. За великим рахунком, оті люди, які втратили роботу, були потрібні тільки для проведення самої акції.

Де були усі ці партії, коли під Києвом відкривалися з помпою нові заводи? Вони, що, не розуміли, що якщо з'являються нові потужності, десь будуть відбуватися скорочення?

- Ви вважаєте, що це закономірно?

- Так, це закономірно. Поява нового виробництва неодмінно позначається і на інших гравцях. За даними "Укрхлібпрому", виробництво хлібобулочних виробів в Києві у першому півріччі 2013 року впало на 11,7%, але при цьому в Київській області зросло на 11,6%. От вам і відповідь - в Київській області з'явилися два нові виробники.

Що ми повинні робити у такому разі? У нас є декілька майданчиків, і всі вони повністю не завантажені. І що нам робити, дозволити їм усім потонути, чи зробити з чотирьох три і отримати прибуток?

І що значить закриття? Так, на хлібокомбінаті №12 уже не буде виробляться хліб, і всі в колективі знали, що було вкладено 8,5 мільйонів гривень у кондитерський цех цього підприємства.

І зараз готується величезна реконструкція хлібного цеху, щоб поставити там лінії для виробництва печива, продукції снекової групи. І це робиться не за один день.

- Після модернізації цехів буде задіяно менше людей?

- На зустрічі з колективом я вже наводив приклад. На одному із заводів працює 6 ліній з виробництва пряників і печива, і там працює більше 200 людей.

Зараз ми ведемо переговори з італійцями про поставку нового обладнання і у вересні буде підписаний договір. Це дозволить в одну зміну на лінії задіяти лише 5 робітників.

- З помпою, я так розумію, відкривала комбінат компанія "Кулиничі", яка стрімко зайшла на київський ринок і подейкують, має потужний протекторат влади. Чи є у вас зараз проблеми з постачанням продукції?

- Я наведу лише один приклад. Скоро пройде рік відтоді, коли я зустрічався з мером Білої Церкви і просив розглянути на сесії питання встановлення наших фірмових магазинів на території міста.

Цілий рік воно розглядалося і у підсумку приймається рішення відвести місця для підприємства, яке недавно побудувало завод у Василькові. Вони уже відкрили два магазини в місті.

Для нашого комбінату, який працює роками в Білій Церкві, вони місця не знайшли. Хоча це по-суті підприємство, яке відраховує гроші у місцевий бюджет, і створює робочі місця.

- Великі торгові мережі продовжують з "Київхлібом" співпрацювати?

- Є мережі, які перейшли до конкурентів, є мережі, які продовжують працювати з нами. З іншими ще ведуться переговори. Хтось повертається, хтось ще думає.

На мою думку, в Київській області ніколи не було проблем із забезпеченням хліба. І тут ні з того ні з сього будується новий завод у Василькові з потужністю виробництва більше 200 тонн.

- Конкуренція виробників для споживача це хіба погано?

- Ні, це добре, але якщо вона чесна і прозора і зрозуміла для усіх гравців. Повинні створюватися для всіх однакові умови, а якщо їх немає, це не конкуренція.



Коментарі

Додати коментар


Олександр Василенко

Щодо якості і корисності "соціального" хліба можна посперечатись. Перевірено власним шлунеом...

Читайте у розділі

Роман Шпек: Найскладнішим з урахуванням обсягів зовнішніх зобов’язань і стану економіки буде 2015 рік

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.