Олександр Одосій: За сприятливих обставин Україна може побити встановлений рекорд урожаю зерна

АПК залишається одним з найпривабливіших для інвестицій сектором. І хоча минулий рік був непростим для аграріїв, без сумніву, саме ця галузь економіки має величезні перспективи.

Яким буде майбутнє українського АПК, "Реальна економіка" вирішила запитати у профільного експерта, начальника відділу АПК ДП "Держзовнішінформ" Олександра Одосія.

Експорт продукції АПК четвертий місяць поспіль перевищує обсяги експорту металопродукції. Чи продовжиться дана тенденція?

Маю підстави думати, що тенденція продовжиться. Варто порівнювати показники експорту не помісячно, а по роках. В 2012 році доходи від експорту продукції 1-24 УКТ ЗЕД на $2,5 млрд. перевищили об'єми валютної виручки від експорту групи товарів чорної металургії (яка до цього безапеляційно займала лідируючі позиції).

Можна було б послатися на сприятливий збіг ринкових обставин (високі світові ціни, високий врожай, великі темпи експортних відвантажень тощо), але за результатами 11 місяців 2013 року об'єми експорту агропродовольчої продукції знову перевищили надходження від експорту чорної металургії майже на $2 млрд., і склали приблизно ¼ (25,4%) від всієї експортної виручки України.

Такий стійкий тренд свідчить про зміну пріоритетності галузей економіки в бік аграрного сектору, що підтверджується і зростанням уваги до даного бізнесу як інвесторів, так і держави.

Але експерти переконані, що аграрні галузі та АПК в цілому потребують збільшення бюджетної підтримки в 2014 році. Чи погоджуєтеся Ви з такою думкою? Яким галузям потрібна допомога? Чи зможе АПК обійтися без збільшення дотацій?

Необхідно розуміти, що значний дефіцит бюджету вимагає певних рішень. Зважаючи на результати, які демонструє аграрна галузь, окремі експерти можуть зробити висновок про необхідність зменшення обсягів дотацій. Це не так. Дійсно, такі галузі як садівництво, м'ясна, молочна потребують підвищеної уваги держави і значне зниження їх фінансування може призвести як мінімум до послаблення позитивних тенденцій, і як максимум – до посилення негативних явищ.

Згідно норм Держбюджету, в 2014 році Мінагропрод отримає з бюджету фінансування на рівні 7,6 млрд. грн. (1,72% від усіх видатків проти 2,66% в 2012 році та 2,18% в 2013 році), з яких 4,5 млрд. грн.- загальний фонд, і 3,1 млрд. грн - спеціальний.

До цієї суми входить як фінансування діяльності апарату відомства, так і профільні держпрограми підтримки галузі. Порівняно з минулим роком фінансування АПК в рамках загального фонду держбюджету зменшилося на 17%.

Позитивним є збільшення дотацій на підтримку тваринництва до 900 млн. грн. (650 млн. грн. в 2013р.). Проте, істотно скорочено майбутнє фінансування інтервенцій Аграрного фонду - до 2,2 млрд. грн., тоді як в 2013 році на ці цілі виділялося 7,7 млрд. грн.

Бюджет на 2014 рік майже не передбачає підтримки хмелярства, висадки молодих садів, виноградників та ягідників, повністю припинена компенсація вартості електроенергії для зрошення земель, а також відсутнє фінансування програми створення оптових ринків сільгосппродукції.

Які галузі АПК є найбільш конкурентоспроможними в Україні?

Я б розділяв галузі АПК за двома критеріями: найбільш конкурентоздатні та на галузі, що демонструють найвищі темпи зростання. Безумовно, найбільшу конкурентоздатність та дохідність мають зернова, олійна та пов'язані з ними переробні галузі.

Проте, в останні роки лідерами за темпами зростання є птахівництво, овочівництво, кондитерська галузь тощо. Наприклад, група 02 УКТ ЗЕД - м'ясо та м'ясопродукти - єдина група товарів, яка демонструвала в останні п'ять років лише приріст експорту.

Частка експорту зернових та олійних культур, а також продуктів їх переробки коливається від 68% у 2010 році до 76-78% в 2012-2013 роках. Високі врожаї цих культур дозволили значно наростити обсяги експорту товарів 1-24 груп УКТ ЗЕД: якщо в 2010 році він становив $9,9 млрд., то в 2011 - $12,8 млрд. (приріст +28%), в 2012 році - $17,78 млрд. (приріст +37%), а в 2013 прогнозується на рівні - $16,4-16,5 млрд. (спад -7%). На решту агропродовольчих товарів, яких досить багато, припадає лише близько ¼ експорту.

В які країни експортуються найбільші обсяги українського зерна?

В поточному маркетинговому році майже всі великі країни-експортери зерна (США, Канада, ЄС, Росія, Австралія, Україна тощо) зібрали високі врожаї, тому вітчизняним компаніям довелось витримувати жорстку конкуренцію за ринки збуту на ринках країн Південної Європи, Північної Африки, Близького та Далекого Сходу.

Завдяки тому, що, зазвичай, вітчизняне збіжжя торгується з певним дисконтом ($5-10/т), українським трейдерам вдалося не тільки зберегти налагоджені канали збуту своєї продукції, а й розширити свою присутність на територіально віддалених регіонах, а саме в азіатських країнах (КНР, Японія, Південна Корея тощо).

Яку роль відіграє Україна на світовому ринку? Які культури експортує?

Якщо аналізувати структуру продажів на зовнішні ринки, то за обсягом експорту пшениці в 2013/14 МР Україна посіла шосту позицію, ячменю – четверту, кукурудзи – третю. Але за обсягами експорту всього зерна Україна впевнено займає третє місце у світі з перспективами вийти на друге у разі сприятливої кон`юнктури ринку (якщо відвантаження перевищать 33 млн. тонн).

Актуальні прогнози експертів стосовно загального експорту в поточному сезоні коливаються у межах 30,5-33 млн. тонн. На світовій арені беззаперечним лідерам залишаються США (експорт трьох вищезгаданих культур близько 68 млн. тонн) та ЄС (експорт більше 33 млн. тонн).

В 2013 році сприятливі погодні умови та великі посівні площі в більшості регіонів світу призвели до значного зростання врожайності пшениці та кукурудзи, і, як наслідок, баланс попиту та пропозиції покращився та спричинив тиск на світові ціни. Відповідно, рентабельність даних культур значно знизилась.

Якими є прогнози на 2014 рік щодо експорту зерна?

Згідно з балансом, який розроблено Міжвідомчою робочою групою при Мінекономрозвитку (з уточненнями на 01.12.13 р.), експортний потенціал України становить 32 млн. тонн.

Українські експортери в першій половині 2013/14 маркетингового року поставили на зовнішні ринки понад 18 млн. тонн зернових культур. На другу половину маркетингового року (січень-червень 2014 р.) для експорту залишається 14 млн. тонн зерна, левова частка якого кукурудза.

У грудні було встановлено місячний рекорд із експорту зернових та олійних культур – 4,7 млн. тонн, в т.ч. 4,4 млн. тонн зерна (з них 3,55 млн. тонн кукурудзи, 0,7 млн. тонн пшениці).

Чи отримали аграрії очікувану вигоду від рекордного врожаю? Чи варто чекати нових рекордів у майбутньому?

Досягнення рекордних показників виробництва сільськогосподарських культур в 2014 році більшою мірою залежить від погодних умов, адже забезпечення АПК факторами виробництва є достатньо високим.

За сприятливих обставин Україна може навіть побити встановлений рекорд. Проте, вважаю, що можуть відбутись певні зміні у структурі виробництва.

Адже збільшення валового збору зернових та олійних культур в поточному році при одночасному зростанні їх світового врожаю справило негативний ефект на вітчизняне сільське господарство (щодо більшості культур спостерігається або низька рентабельність, або збиток). Для аграріїв це стало "холодним душем", адже тенденція до розширення посівних площ під кукурудзою та соняшником за рахунок їх зменшення під іншими культурами (жито, ячмінь, гречка тощо) не могла тривати вічно.

Тому в 2014 році не слід очікувати подальшого зростання їх посівних площ через великий ризик перевиробництва. Хоча, у випадку зниження врожаю в інших країнах і, відповідно, збільшення попиту на вітчизняні товари, аграрії зможуть отримати високі прибутки.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Роман Шпек: Найскладнішим з урахуванням обсягів зовнішніх зобов’язань і стану економіки буде 2015 рік

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.