Рейтинг успішності пострадянських економік

Реальна економіка

Два десятиліття, що пройшли із часів розвалу Радянського Союзу - досить довгий строк. За цей час економіки колишніх радянських республік встигли кардинально змінитися.

У кожній з них пішла в минуле стара соціалістична модель, а на зміну їй прийшла нова, яка пристосовувалася до кардинально нових умов.

У підсумку не всі пострадянські країни стали однаково успішними - серед них є як лідери, так і аутсайдери. Крім того, зовсім різні шляхи розвитку, якими пішли різні частини пострадянського простору, визначають як різні перспективи для них, так і різні потенціали росту.

Хоча, у підсумку – економіки пострадянських країн зазнали поразки. Доля пострадянських країн у світовому ВВП за останні 20 років скоротилася на 40%. Що є ледь не найгіршим регіональним результатом у світі.

Економічні показники країн СНД після розвалу СРСР

Збільшити

Розглянемо кожного учасника рейтингу окремо.

Азербайджан

Азербайджан зумів ефективно скористатися бумом нафтових цін у першому десятилітті 21 століття. Єдина з усіх пострадянських країн ця країна зуміла збільшити свою частку у світовому ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС).

Тільки за одним показником країна не входить у п'ятірку лідерів - глибині просідання економіки в 90-х. Це пов'язано з конфліктом у Нагорному Карабаху, який завдав величезної шкоди економіці регіону. У рейтингу "Реальної економіки" Азербайджан посідає п'яте місце.

Білорусь

Це може здатися дивним, але саме "остання диктатура Європи" займає перший рядок у нашому рейтингу. Дійсно, білоруський державний капіталізм виявився в специфічних пострадянських умовах досить ефективним: країна перебуває в першій трійці за всіма показниками, розрахованими за ПКС, а найнижче місце, яке вона займає - шосте, за динамікою реального ВВП після кризи 2008-го року.

Слід розуміти, що білоруська ситуація вкрай специфічна, а модель економіки - несамостійна. Завдяки вмілому політичному маневруванню, Білорусь до останнього часу одержувала величезні російські субсидії у вигляді занижених цін на енергетичну сировину.

Всередині країни ця сировина перероблялася і йшла далі на продаж у вигляді більш дорогих нафтопродуктів. Крім того, Білорусь мала ексклюзивний безмитний доступ до російського внутрішнього ринку, яким, будучи невеликою країною, могла скористатися повною мірою.

Саме на цих двох китах і розвивалася "білоруська модель" останні півтора десятиліття.

Однак, в останні роки перший з китів виявився усунутим - Росія поступово згорнула субсидування цін на нафту для Білорусі. Результатом стала криза, через яку країні довелося звернутися до МВФ.

Малоймовірно, що "білоруська модель" буде відновлена в попередньому вигляді, а, значить, країну чекають зміни. Враховуючи консервативність місцевої влади й низьку адаптивність державно-капіталістичної економіки, навряд чи це будуть зміни на краще.

Ймовірно, у подібному рейтингу, складеному за десять років, Білорусь вже не буде займати такого високого місця.

Вірменія

Вірменія, що займає в рейтингу четверте місце - ще один приклад того, як нежиттєздатна довгостроково економічна модель може в короткий проміжок часу дати гарні результати.

Наприкінці 90-х і на початку нового тисячоліття вірменська економіка демонструвала дуже високі темпи росту, основним двигуном яких були перекази з-за кордону - в основному, з Росії й США, де є велика й впливова вірменська діаспора, а також будівельний бум, що мав багато елементів інвестиційної бульбашки.

Із кризою 2008-го ця модель сильно постраждала - реальний ВВП досі на 8,5% нижче, ніж був у 2008-му році - і зараз перспективи країни залишаються неоднозначними. Однак, не визнавати вражаючих темпів росту в докризовий період неможливо.

Грузія

Грузія ледь не найбільше постраждала після розвалу СРСР. Із усіх 15 республік вона випробувала найсильніше скорочення ВВП на початку 90-х. Головною причиною такого колапсу були руйнівні війни - спочатку цивільна, потім конфлікти в Абхазії й Південної Осетії.

Однак, масштабні реформи, які стали проводитися після приходу до влади Михайла Саакашвілі в 2003 році, дають надію на те, що в цієї країни усе ще спереду.

Величезні успіхи в боротьбі з корупцією, якість законодавства й регуляторної системи, що значно підвищилася, ліберальні умови ведення бізнесу - усе це натякає на блискуче майбутнє Грузії. Хоча у нашому рейтингу вона поки ще займає лише одинадцяте місце.

Естонія

Естонія є беззмінним лідером серед пострадянських країн - та й була таким серед радянських республік - за рівнем розвитку. Саме вона є самою успішною з "балтійських тигрів", поступово наближаючись до стану розвиненої країни.

Криза в Єврозоні, однак, сильно вдарила по естонській економіці й, імовірно, довго ще буде чинити на неї негативний вплив. А поки що Естонія посідає друге місце в рейтингу пострадянських економік.

Казахстан

Під беззмінним керівництво Нурсултана Назарбаєва Казахстан зумів непогано скористатися своїм ресурсним багатством. Багато в чому цьому сприяло географічне положення - країна має кордон із Китаєм, який є основним джерелом попиту на сировинні товари в сучасному світі.

Цей же фактор посприяв стійкості Казахстану кризі 2008-го, яку Китай переніс, завдяки величезному пакету стимулювання економіки, відносно легко. У рейтингу Казахстан посідає третє місце.

Киргизстан

Киргизстан був другою найбіднішою республікою Радянського Союзу й залишився такою серед пострадянських країн.

Як і схожий на неї - в економічному плані - Таджикистан, ця країна не зуміла вирватися з пастки бідності й помітних економічних успіхів за часи незалежності не продемонструвала, займаючи в рейтингу "Реальної економіки" передостаннє чотирнадцяте місце.

Латвія

Латвія була другою після Естонії за рівнем розвитку із усіх радянських республік. Їй вдалося зберегти це і у докризовий період - вона демонструвала вражаючий ріст. Однак, країна стала жертвою дисбалансів в економіці ЄС, які тепер вилилися в довгострокову кризу.

Цінова бульбашка, яка луснула на ринку нерухомості, а також політика "внутрішньої девальвації" призвели до того, що Латвія сильніше за інші пострадянські країни постраждала після 2008-го, її реальний ВВП все ще на 13,5% нижче, ніж був у 2008-му.

Хоча за рахунок попередніх досягнень у нашому рейтингу Латвія посідає шосте місце.

Литва

За своєї економічної динамікою після одержання незалежності Литва дуже схожа на Латвію. Стартувавши із третьої позиції серед радянських республік, вона зберегла її й зараз.

Так само як і Латвія, Литва сильно постраждала від кризи. У нашому рейтингу вона посідає восьме місце.

Молдова

Молдова є на сьогодні найбіднішою країною Європи. Деіндустріалізація на початку 90-х, викликана загальною неконкурентоспроможністю радянської промислової продукції та втратою основного промислового регіону - Придністров’я - у результаті військового конфлікту, сильно вдарила по економіці країни.

За часткою у ВВП переказів від працівників за рубежем Молдова посідає друге місце у світі й ці перекази стали важливим фактором економічного росту в 00-х. Молдова посідає тринадцяте місце в рейтингу.

Росія

Найбільша, з величезним відривом, з пострадянських економік Російська Федерація продемонструвала, у цілому, середній результат у плані економічного росту.

Гарний поштовх росту дала девальвація 98 року та бум цін на нафту, що почався скоро після неї. Однак, залежність від цін на енергоносії є також і проблемою, яку російський уряд визнає й намагається вирішити - поки що не дуже успішно.

Висока корупція, що пронизує всю вертикаль російської влади, також створює ризики й заважає країні успішно розвиватися. У рейтингу РФ посідає десяте місце.

Таджикистан

Найбідніша з радянських республік, у пострадянський час ця країна не змогла поліпшити стан справ. Успіхом можна вважати хіба що відносну стабільність таджицької економіки під час світової кризи. У нашому рейтингу Таджикистан займає останнє місце.

Туркменістан

Туркменістан, маючи сировинну економіку, побудовану на експорті енергоносіїв, одержав сумну популярність завдяки своєму ексцентричному колишньому президентові Сапармурату Ніязову і його драконівському стилю керування країною.

Незважаючи на це, саме туркменський ВВП швидше за інші ріс від свого мінімального значення в 90-х. Крім того, Туркменістан виявився найбільш стійким до кризи з усіх пострадянських економік.

Однак, тут варто враховувати ефект низької бази - Туркменістан був третьою за бідністю з радянських республік, лише трохи випереджаючи Киргизстан та Таджикистан.

Крім того, за межами сировинного сектору туркменська економіка слаборозвинена й занадто зарегульована, хоч певний рух убік поліпшення ситуації є і тут. У нашому рейтингу країна посідає дев'яте місце.

Узбекистан

Узбекистан мав найменше із усіх пострадянських економік падіння ВВП по ПКС на душу населення в 90-х. Багатство природними ресурсами дозволило цій країні скористатися плодами світового буму в 00-х.

Однак, високий рівень зарегульованості та бюрократії в економіці й спроби жорсткого ручного керування нею з боку влади дуже сильно стримують рівень розвитку цієї держави.

При цьому, на відміну від Білорусі, Узбекистан не одержує російських субсидій, та й туркменських енергоносіїв там теж немає. Узбекистан посідає сьоме місце в рейтингу.

Україна

На жаль, нашу країну не можна віднести до економічних лідерів пострадянського простору. Україна, мабуть, із усіх пострадянських країн була найбільш уразлива до розвалу Радянського Союзу - занадто велику частку її економіки займали різноманітні машинобудівні виробництва, які на момент розвалу СРСР були абсолютно неконкурентоспроможні на світовому ринку, а багато мали військове, а не цивільне призначення й залежали від держзамовлень, які раптово припинилися.

Однак, найбільшою проблемою стала вкрай низька якість державного управління: за два десятиліття наша країна так і не змогла подолати високий рівень корупції, поганого законодавства, дуже погано працюючих держструктур і тому подібних проблем.

Крім того, невдала макроекономічна політика зробила Україну вкрай уразливою до кризи, що призвело в 2008-2009 роках до найсильнішого у світі падіння ВВП.

У рейтингу Україна посідає дванадцяте місце.

Рейтинг пост-радянських економік

Місце в рейтингу успішності Країна Інтегральний показник, зважений на рівень розвитку в 1990 році Інтегральний показник Динаміка ВВП по ПКС на душу населення, 1990-2008 Зміна частки у світовому ВВП 1990-2008 Спад ВВП по ПКС з 1990 до мінімуму 1990-х років Зростання реального ВВП від мінімуму 1990-х років до 2011 Динаміка реального ВВП після кризи 2008-го
1 Білорусь 5.7 3.8 3 3 3 4 6
2 Естонія 6 6 2 6 2 9 11
3 Казахстан 7.5 5.2 5 7 4 6 4
4 Вірменія 10.3 5.8 1 2 10 3 13
5 Азербайджан 10.7 4.6 4 1 11 2 5
6 Латвія 10.9 10 6 8 8 13 15
7 Узбекистан 11.7 4.6 8 4 1 8 2
8 Литва 12 9.6 7 9 7 11 14
9 Туркменістан 12.5 4.2 9 5 5 1 1
10 Росія 13.4 9.6 10 10 6 12 10
11 Грузія 15.9 11.2 13 14 15 7 7
12 Україна 21.9 12.2 11 12 12 14 12
13 Молдова 23.1 13.2 14 15 13 15 9
14 Киргизстан 30 10 12 11 9 10 8
15 Таджикистан 35.9 10 15 13 14 5 3

Вихідні дані

Країна Динаміка ВВП по ПКС на душу населення, 1990-2008 Частка у світовому ВВП по ПКС в 1990 році Частка у світовому ВВП по ПКС в 2008 році Зміна частки у світовому ВВП 1990-2008 Спад ВВП по ПКС з 1990 до мінімуму 1990-х років Зростання реального ВВП від мінімуму 1990-х років до 2011-го Динаміка реального ВВП після кризи 2008-го ВВП по ПКС на душу населення в 1990 році
Азербайджан 74.57% 0.12% 0.13% 5.55% -58.14% 430.87% 14.82% 4,639
Білорусь 75.24% 0.27% 0.24% -11.43% -34.84% 192.10% 13.69% 7,194
Вірменія 91.74% 0.08% 0.07% -10.27% -53.13% 227.18% -8.49% 6,066
Грузія -21.43% 0.15% 0.05% -64.31% -72.46% 164.93% 9.35% 7,616
Естонія 84.39% 0.06% 0.05% -18.22% -29.26% 119.90% -5.62% 10,820
Казахстан 50.79% 0.45% 0.34% -24.91% -38.60% 168.61% 16.66% 7,458
Киргиз стан -21.31% 0.06% 0.03% -48.80% -49.29% 105.95% 8.23% 3,602
Латвія 49.41% 0.10% 0.07% -32.95% -47.42% 95.16% -13.53% 9,916
Литва 30.92% 0.12% 0.08% -32.76% -43.90% 101.44% -8.54% 8,663
Молдова -42.62% 0.10% 0.03% -69.94% -65.95% 79.17% 7.14% 6,170
Росія 17.13% 4.24% 2.51% -40.71% -42.53% 95.18% 0.30% 7,779
Таджикистан -48.87% 0.06% 0.02% -62.77% -69.72% 177.42% 18.62% 3,013
Туркменістан 20.55% 0.05% 0.04% -15.29% -40.35% 486.22% 32.90% 3,636
Узбекистан 24.02% 0.32% 0.28% -12.06% -18.81% 155.52% 27.02% 4,260
Україна -16.98% 1.15% 0.45% -60.63% -59.08% 74.22% -6.69% 6,027

Методика

Мета даного рейтингу - порівняти успіхи колишніх радянських республік в економічному розвитку після одержання незалежності.

Порівняння здійснюється за п'ятьма показниками:

Динаміка ВВП за ПКС (паритетом купівельної спроможності - такий показник дає поправку на різницю в цінах у різних країнах) на душу населення в 1990-2008 роках. Використані дані знаменитого економічного історика Ангуса Меддісона.

Даний показник вимірює зміну економічного стану населення країни в пострадянський період у порівнянні із закінченням радянського періоду.

Період обраний таким чином, щоб дані за паритетом купівельної спроможності були розраховані за єдиною методологією.

Зміна частки країни у світовому ВВП по ПКС в 1990-2008 роках. Використані дані з того ж джерела.

Цей показник дозволяє оцінити те, як змінилася значимість країни в рамках світової економіки. Період обраний у такий же спосіб, як і попередній.

Спад ВВП по ПКС із 1990 року до мінімального рівня 90-х років. Використані дані з того ж джерела.

За допомогою даного показника ми можемо оцінити швидкість і якість адаптації економіки до нових умов після розпаду СРСР. Період обраний у такий же спосіб, як і попередній.

Зростання реального ВВП від мінімуму 90-х до 2011 року. Використані дані МВФ.

Цим показником ми виміряємо темпи економічного росту після закінчення переходу від соціалістичного господарства до нової економічної моделі.

Динаміка реального ВВП після кризи 2008 року. Використані дані МВФ.

Останній показник дозволяє оцінити те, наскільки стійка нова економічна модель після двох десятиліть незалежного розвитку.

По кожному з показників країни ранжуються з 1-го до 15-го місця. Потім номера місць для кожної із країн підсумовуються за всіма показниками, що дозволяє одержати інтегральну цифру. Чим менше ця цифра, тим більше місце в рейтингу займає відповідна країна.

Але варто врахувати ще один показник: добре відомо, що темпи росту ВВП залежать від початкової бази. Більш розвинені країни ростуть повільніше за менш розвинені просто через те, що в них вичерпано більше джерел росту.

У країні, позбавленій енергетики, будівництво електростанції дасть набагато більший ефект, ніж в країні з надлишкової енергогенерацією, в умовах анархії мінімальне поліпшення в дотриманні законів дасть набагато більший ефект, ніж в умовах законослухняного суспільства і т.д.

Щоб скорегувати рейтинг на ефект стартової бази, ми модифікуємо отриманий інтегральний показник у такий спосіб:

Iw = I * Ymax / Y, де

I – інтегральний показник;

Iw – зважений інтегральний показник;

Y – ВВП по ПКС на душу населення в 1990 році;

Ymax – найбільший серед пострадянських республік ВВП по ПКС на душу населення в 1990 році (Естонія).

Отриманий у результаті зважений інтегральний показник і визначає місце країни в рейтингу. Чим він нижче, тем вище це місце.

Методика та розрахунки: Павло Кухта



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.