Рейтинг платоспроможності східноєвропейських держав

Павло Кухта, для РЕ

Східна Європа є регіоном, який сильно постраждав від фінансової кризи 2008 року.

Саме тут знаходиться країна, яка зазнала тоді найбільших в світі втрат ВВП - Україна. Проте серйозно уражені були майже всі держави регіону.

А криза у Єврозоні, що відбувається у нас на очах, і зараз продовжує завдавати шкоди східноєвропейським економікам.

Все це не могло не відбитися на державних фінансах.

Угорщина, Україна, Білорусь, прибалтійські країни - всі вони мали, а дехто має і зараз, проблеми з фінансуванням своїх бюджетів та були вимушені звертатися по допомогу до Міжнародного валютного фонду.

"Реальна економіка" презентує рейтинг платоспроможності держав Східної Європи.

В нього входять усі сусіди нашої країни, а також країни Прибалтики, які відносяться до нашого регіону та також зазнали сильних втрат під час кризи.

Розглянемо кожного з учасників рейтингу окремо.

Одинадцяте місце. Україна

На жаль, на європейському континенті Україна є економічним аутсайдером. Це впливає й на її платоспроможність. Країна має досить великі дефіцити бюджету та все ще не спромоглася досягти рівня реального ВВП 2007 року.

Фінансові ринки та рейтингові агенції одностайно оцінюють українську державу як ризикового позичальника. Нарешті, історично на наших теренах держава не надто дбала про свою репутацію серед кредиторів - маємо, разом з Росією, найбільшу кількість дефолтів у післявоєнній Східній Європі. Результат - останнє місце в рейтингу платоспроможності.

Десяте місце. Латвія

Латвія також сильно постраждала від кризи 2008 року. Країна вимушена була звернутися по допомогу до МВФ та піти на "внутрішню девальвацію" - серйозне зниження заробітних плат на тлі зменшення державних видатків.

Це призвело до стрімкого падіння реального ВВП та безробіття на рівні 20%. Судячи зі всього, латвійська стратегія виявилася успішною, і країна змогла повернутися до впевненого економічного росту.

Проте економічна динаміка в цілому у післякризовий час все ще є найгіршою у Східній Європі. До того ж, Латвія має дуже високу частку свого державного боргу в іноземній валюті. Слід відзначити, що з введенням євро - в якому і номінована більшість боргу - ця проблема зникне.

Дев’яте місце. Білорусь

Через ризик підвищення цін на російські енергоносії Білорусь опинилася в 2011 році в дуже скрутному становищі. Це добре видно по ставленню до неї рейтингових агенцій та фінансових ринків, які вважають цю країну навіть більш ризиковою, ніж Україна.

Проте за офіційними даними Білорусь має найкращу у Східній Європі посткризову економічну динаміку - зростання на 17% та, в середньому, профіцитний бюджет.

Слід відзначити, що такі оптимістичні цифри виглядають досить підозріло - особливо, якщо брати до уваги авторитарність білоруської влади. Можливо, маючи більш реальні цифри для аналізу, саме Білорусь займала б останнє місце в цьому рейтингу.

Восьме місце. Литва

Литва за своїми проблемами та способом їх вирішення схожа на Латвію. Схожі й економіки двох країн - майже однакові борги по відношенню до ВВП, близькі частки державних боргів, номіновані в іноземній валюті тощо.

Фінансові ринки та рейтингові агенції оцінюють Литву трохи краще за Латвію. Також, Литва має кращу посткризову динаміку ВВП. А ось дефіцити бюджету там вищі за латвійські.

Сьоме місце. Угорщина

Угорщина однією з перших країн була вимушена звернутися до МВФ після фінансової кризи.

З усіх східноєвропейських країн вона має найбільше відношення державного боргу до ВВП - вище ніж в багатьох розвинених країнах. До того ж, дещо авторитарні тенденції тамтешнього уряду створили ризики конфлікту з іншими урядами ЄС, а фінансові ринки це також враховують.

Шосте місце. Молдова

Молдова оцінюється фінансовими ринками та рейтинговими агенціями так же погано, як і Білорусь.

Цікаво, що вона так само продемонструвала достатньо сильне зростання у післякризовий період. Очевидною перевагою країни є невеликий розмір державного боргу відносно ВВП - майже в два рази менше ніж в Білорусі.

П’яте місце. Румунія

За показниками в рейтингу Румунія доволі схожа на Україну. Країни мають майже однакове боргове навантаження, схожі середні дефіцити бюджету, схожу посткризову динаміку ВВП та схожі частки державного боргу, номіновані в іноземній валюті.

Проте Румунія має кращий рейтинг та її значно краще сприймають фінансові ринки. До того ж, Румунія не має української історії дефолтів.

Четверте місце. Росія

Не дивлячись на сильне падіння ВВП під час кризи, російська економіка змогла досить швидко повернутися до впевненого зростання. Країна має малі борги та позитивний баланс поточного рахунку, хоча бюджет в середньому і був після кризи дефіцитним.

Цікаво, що фінансові ринки сприймають Росію значно краще за рейтингові агенції. Вартість страхування від російського дефолту приблизно однакова з вартістю страхування від дефолту Польщі, проте Польща має значно кращий кредитний рейтинг.

Можливо, роль тут відіграє вкрай погана "кредитна історія", яку фінансові ринки, з характерною для них короткозорістю, просто не враховують.

Третє місце. Польща

Польща після кризи отримала репутацію найстабільнішої зі східноєвропейських економік. Дійсно, польській економіці вдалося уникнути рецесії. Проте така стабільність була отримана ціною високих дефіцитів бюджету.

Польща має один із найвищих кредитних рейтингів у Східній Європі та малу частку боргів, номінованих в іноземній валюті. Хоча фінансові ринки ще пам’ятають дефолт країни у 1981 році.

Друге місце. Словаччина

Словаччина є одним з двох представлених у рейтингу членів Єврозони. Це надає їй серйозну перевагу - вона майже не має валютних зобов’язань.

До того ж в Словаччині такий же гарний кредитний рейтинг та майже така ж (відносно) низька вартість страхування від дефолту, як і в Польщі. Проте дефіцити бюджету тут були в середньому навіть вищі за польські, а ВВП зростав значно слабше.

Перше місце. Естонія

Цікаво, що, навіть не дивлячись на дуже складний економічний стан, в якому опинилися країни Прибалтики після фінансової кризи 2008 року, саме один з "балтійських тигрів" зайняв перше місце у цьому рейтингу.

Естонія має найвищий кредитний рейтинг у Східній Європі. Ринки оцінюють вартість захисту від її дефолту нижче ніж вартість захисту від дефолту Франції.

Вона має найнижче відношення державного боргу до ВВП. Членство в Єврозоні означає, що країна майже немає зобов’язань в іноземній валюті.

Нарешті, естонський бюджет був після кризи, в середньому, майже збалансованим. Із мінусів слід відзначити лише слабку динаміку зростання ВВП.

Вихідні дані

Країна Відношення державного боргу до ВВП Середній дефіцит/профіцит бюджету після кризи 2008 року, % до ВВП Динаміка реального ВВП після кризи 2008 року Кредитний рейтинг від агенції Moody's Вартість CDS, базисних пунктів Частка державного боргу номінована в іноземній валюті Кількість дефолтів у післявоєнний час
Білорусь 37.27% 0.27% 17.00% B3 921.60 54.86% 3
Естонія 5.69% -0.68% -3.70% A1 115.93 0.30% 0
Латвія 39.09% -4.91% -11.75% Baa3 261.95 82.00% 0
Литва 40.93% -6.10% -6.69% Baa1 235.03 87.90% 0
Молдова 22.54% -3.03% 10.88% B3 921.60 64.11% 0
Польща 55.68% -5.91% 13.11% A2 211.25 22.39% 1
Росія 8.37% -1.91% 4.32% Baa1 216.88 62.72% 4
Румунія 34.22% -4.92% -4.48% Baa3 400.69 60.10% 0
Словаччина 47.08% -6.41% 4.81% A2 227.66 0.30% 0
Угорщина 76.25% -1.95% -4.01% Ba1 497.82 47.10% 0
Україна 35.88% -4.36% -3.88% B2 837.82 63.28% 4

Результати ранжирування й інтегральний показник

Місце Країна Відношення державного боргу до ВВП Середній дефіцит/профіцит бюджету після кризи 2008 року, % до ВВП Динаміка реального ВВП після кризи 2008 року Кредитний рейтинг від агенції Moody's Вартість CDS, базисних пунктів Частка державного боргу номінована в іноземній валюті Кількість дефолтів у післявоєнний час Інтегральний показник
1 Естонія 1.00 2.42 8.20 1.00 2.26 1.00 1 2.41
2 Словаччина 6.87 11.00 5.24 1.91 3.47 1.00 1 4.36
3 Польща 8.08 10.25 2.35 1.91 3.29 3.52 3.5 4.70
4 Росія 1.38 4.26 5.41 3.73 3.35 8.13 11 5.32
5 Румунія 5.04 8.77 8.47 5.55 5.35 7.83 1 6.00
6 Молдова 3.39 5.94 3.13 11.00 11.00 8.28 1 6.25
7 Угорщина 11.00 4.32 8.31 6.45 6.40 6.34 1 6.26
8 Литва 5.99 10.54 9.24 3.73 3.55 11.00 1 6.44
9 Білорусь 5.48 1.00 1.00 11.00 11.00 7.23 8.5 6.46
10 Латвія 5.73 8.75 11.00 5.55 3.84 10.33 1 6.60
11 Україна 5.28 7.93 8.26 10.09 10.09 8.19 11 8.69

Методика

Мета даного рейтингу - порівняти платоспроможність держав Східної Європи.

Порівняння здійснюється за сімома показниками:

1. Відношення державного боргу до ВВП. Використані дані МВФ.

Даний показник дозволяє оцінити існуюче боргове навантаження на державні фінанси.

2. Середній дефіцит або профіцит бюджету після кризи 2008 року, у відсотках до ВВП. Використані дані МВФ.

Країни з дефіцитним бюджетом потребують боргового фінансування та більше залежать від фінансових ринків.

3. Динаміка реального ВВП після кризи 2008 року. Використані дані МВФ.

Платоспроможність держави та її здатність обслуговувати свої борги критично залежать від доходів бюджету. Останні ж зростають або знижуються разом з усією економікою в цілому.

4. Кредитний рейтинг від агенції Moody's.

Moody's - найстаріша з рейтингових агенцій, заснована батьком сучасних кредитних рейтингів Джоном Муді. Рейтинг, який вона встановлює для позичальників, оцінює їхній кредитний ризик.

5. Вартість CDS, у базисних пунктах. Використані дані Bloomberg.

CDS (credit default swap) є похідним інструментом, продавець якого зобов’язується компенсувати покупцеві втрати за базовим кредитним інструментом у разі дефолту.

Вартість таких інструментів є оцінкою платоспроможності відповідного позичальника з боку фінансових ринків.

* Для Білорусі та Молдови не існує ліквідних ринків CDS, дані для них створені синтетично на основі співвідношення їхніх кредитних рейтингів із кредитним рейтингом України.

6. Частка державного боргу номінована в іноземній валюті. Використані дані Євростату та центральних банків України, Росії, Білорусі та Молдови.

Держава, яка має борги у іноземній валюті та отримує свої доходи у власній валюті, несе додатковий валютний ризик через можливість коливань курсу.

7. Кількість дефолтів у післявоєнний час. Використані дані Кармен Рейнхарт та Кеннета Рогоффа.

Цей показник дозволяє оцінити "кредитну історію" тієї чи іншої держави.

Радянські дефолти 1947, 1957 та 1991 років враховані як для Росії, так і для Білорусі з Україною, оскільки саме ці три країни успадкували радянські державні інституції та традиції керівництва.

По кожному з показників країни отримують від 1-го до 11-ти балів за наступною формулою:

Sni = [(yni-yimin) / (yimax-yimin)] * 10+1, де

Sni – бали для n-ї країни по i-му показнику;

yni – значення i-го показника для n-ї країни;

yimax – максимальне значення i-го показника;

yimin – мінімальне значення i-го показника.

Інтегральний показник розраховується як середній бал для кожної країни. Чим менше ця цифра, тим вище місце в рейтингу займає відповідна країна.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.