У боротьбі за владу пішаків не шкодують

Останні події у столиці та на заході країни сколихнули українське суспільство. Нічим немотивована жорстокість спецпідрозділу міліції при "зачистці" Майдану Незалежності від кількох сотень студентів наштовхує на серйозні роздуми про те, що мирні протестувальники були лише пішаками у чужій грі.

Грі, призом у якій є влада та контроль на фінансовими потоками.

Показова і швидка відставка керівника київської міліції лише підтверджує припущення про те, що побиття студентів мало на меті максимально збурити ситуацію у столиці напередодні анонсованого опозиційними політикам Всеукраїнського Віче у неділю 1 грудня.

За свідченнями безпосередніх учасників нічних подій на Майдані, „революційний запал” вже переважно залишив широкі маси протестувальників. Люди висловлювали розчарування і були готові залишити Майдан.

Провокація вдалася на славу. Кількасоттисячна демонстрація у неділю продемонструвала владі рівень недовіри до державних інститутів, після чого внутрішні протиріччя у Партії регіонів полізли "звідусіль".

Про вихід з регіональних лав оголосили такі „відомі довгим і тернистим політичним шляхом” депутати як Давид Жванія, Інна Богословська і, нарешті, "герой-любовник" часів президентства Ющенка Микола Рудьковський.

Інна Богословська заявила, що за провокації біля Банкової відповідав особисто голова РНБО Андрій Клюєв, який за неофіційними даними очолить передвиборчий штаб Віктора Януковича. У відповідь, інша "депутатка" Ганна Герман звинуватила свою колегу у тому, що вона виконує чийсь наказ, коли намагається скомпрометувати Клюєва.

Пані Герман в коментарі УНН взагалі сказала "золоті слова": "...мені щонайменше дивно чути розвінчувальні заяви Інни Богословської, яка ще кілька днів тому на завдання влади розвінчувала одних, а сьогодні на завдання чиєсь – вже розвінчує інших".

Врешті-решт, спостерігаючи за "розбором польотів" в досі щільних шеренгах регіоналів, що однозначно потішили представників опозиції, можна було б резюмувати: це може бути смішно, якщо б не було так сумно.

Інтереси правлячих кланів стали остаточно зрозумілі після заяви, озвученої нардепом Давидом Жванією. Колишній соратник Ющенка висловив впевненість в тому, що Верховна Рада вже 3 грудня відправить у відставку уряд Миколи Азарова.

"Проблем з відставкою уряду немає. Їх (голосів) буде набагато більше, ніж 226", - сказав депутат і запропонував сформувати "коаліційний уряд". Що воно таке Жванія не пояснив. Та й навіщо пояснювати беззмістовні речі.

Після скасування політреформи уряд можна називати по-різному: чи то коаліційним, чи то "марсіанським". Але його членів і голову все одно призначає одна людина - Президент.

Найближчими днями ми дізнаємося: хто переміг у жорстокій сутичці за владу. Чи то "сімейні", нарешті, отримали перемогу над групою Фірташа, одночасно використавши момент та усунувши Миколу Азарова.

Чи то напів-відставлений Льовочкін наніс удар у відповідь, залишився на посаді, повернув дружину з Майдану та забезпечив своєму "протеже" Віталію Кличку додаткові козирі у протистоянні з Віктором Януковичем на виборах 2015 року.

Разом з тим, за масовими протестами поза увагою залишився стрибок курсу американського долара в обмінних пунктах до позначок 8,22/8,245 грн., що відбувся лише за один день – 2 грудня. Котирування CDS Ukraine знову пробили позначку у 1000 пунктів (27 листопада – 987 пунктів).

Експерт фонду Блейзера Олег Устенко оцінив втрати України у разі повної зупинки економіки через політичну нестабільність у $0,5 млрд./доба. А екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник довершив невтішну картину, заявою про те, що уряду бракує 57,5 млрд. грн. для виконання бюджету 2013 року.

Врешті-решт, економічна реальність після завершення "революції" для пересічного протестувальника Майдану може виявитися прикрою несподіванкою. Однак за перипетіями політичної боротьби мало хто звертає увагу на економіку.

А дарма, оскільки будь-які соціально-політичні технології часто застосовуються з метою відволікти увагу від економічних негараздів. У випадку України – це й девальвація національної валюти, зменшення реальних доходів населення та стагнація реального сектору економіки.

Політична ж реальність від перетасовки Азарова/Арбузова/Льовочкіна/Клюєва суттєвих змін не зазнає, оскільки, Президент Янукович поки що впевнено тримається у кріслі. Принаймні, до президентських виборів у березні 2015 року.