Політика так званого "кількісного пом’якшення", яку проводять Сполучені Штати Америки ще з 2008 року, викликала досить багато суперечливих думок.
З одного боку заходи "пом’якшення", що використовуються центральними банками вливанням грошей в економіку з метою її стимулювання - наприклад, шляхом викупу облігацій, є обґрунтованим в умовах рецесії.
До того ж, після першого етапу QE, який умовно завершився влітку 2010 року, з обсягами "впорскуванням" ліквідності майже на рівні 2,1 трильйона доларів, намітилися позитивні зрушення. Якщо у 2009 році економіка штатів впала на 3,1%, то за 2010 рік ВВП виріс на 2,4%.
Відтак, Федеральна резервна система (ФРС) вирішила не зупинятись на досягнутому, і продовжила стимулювання. У листопаді 2010 року було оголошено про другий етап (QE2), який продовжувався вісім місяців, а обсяг купівлі казначейських облігацій склав 600 мільярдів доларів.
Тим не менш, економіка штатів не відчула вагомого впливу цього етапу: рівень безробіття у 2011 році досяг майже 10%, а зростання ВВП склало лише 1,7%. Тому 13 вересня 2012 року ФРС почала третій раунд пом’якшення (QE3), що передбачав щомісячний викуп казначейських облігацій на суму у 40 мільярдів доларів, а у грудні ця планка була підвищена до 85 мільярдів доларів на місяць.
І у глобальному сенсі кількісне пом’якшення все ж таки дало свої результати, - рівень безробіття у США почав падати, ВВП за 2012 рік виріс на 2,2%, а обсяги іпотечного кредитування невпинно зростають. Наприклад, якщо у 2011 році банки США видали 1,5 мільярда доларів іпотечних позик, то у 2012 році – 1,9 мільярда доларів.
Тим не менш, "накачування" економіки грошима, що фактично є їх безпідставною емісією, формує ризики, зокрема призводить до зростання державного боргу США, який у 2011 році перетнув відмітку 100% ВВП, а до 2014 року може досягти 110% ВВП.
До того ж, не варто забувати, що США також є одним з ключових позичальників у світі, - борг штатів перед іноземними державами складає 4,9 трильйона доларів, - і це ставить під загрозу стабільність усієї світової економіки. Тому, ФРС вже замислилася над тим, що треба від послаблення переходити до більш жорсткого монетарного контролю.