ПДВ-векселі: про втрати бізнесу й держави

Олексій Молдован, для РЕ

Не встигли підприємці ознайомитися з новаціями законотворчості депутатів щодо ПДВ-векселів, як вже вимушені вивчати пропозицію Міністерства доходів і зборів щодо отримання відшкодування ПДВ державними паперами.

Така ідея може й знайшла б, якщо не підтримку, то принаймні розуміння, але за умови, якщо папери були б ліквідні, а сам уряд не перебивав би попит на них потужною емісією ОВДП зі значно вищими ставками дохідності.

Складна бюджетна ситуація змушує уряд генерувати все нові й нові ідеї щодо мобілізації додаткових доходів до державного бюджету.

Після провалу досить своєрідних податкових ініціатив щодо запровадження додаткового податку з брутто-обігу та ініціатив щодо скасування податкових пільг діапазон можливих варіантів вирішення проблеми дефіциту бюджету відчутно скоротився.

Наразі збільшити обсяг доходів можливо лише через підвищення податків - або принаймні відмови від їх зниження та невідшкодування ПДВ.

Відмова від зниження ставок ПДВ та податку на прибуток не принесе значного ефекту, оскільки навіть за нинішніх ставок уряд не виконує план по збору доходів. Наразі відмова від зниження ставок податків ‑ це питання збереження доходів принаймні на теперішньому рівні.

В наступному ж році доведеться забезпечити додаткове зростання доходів, оскільки в передвиборний рік, скоріш за все, з'явиться новий пакет соціальних ініціатив. В такій ситуації досить привабливим джерелом доходів є стаття з відшкодування ПДВ. Адже лише за вісім місяців поточного року платникам податків відшкодовано 36,9 мільярда гривень ПДВ.

Затримка з відшкодуванням податку традиційно досить зручний інструмент для уряду, який дозволяє оперативно збільшити дохідну частину бюджету. Починаючи з 1 січня 2006 року було скасовано поняття бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, а відповідно і нарахування пені у разі порушення термінів виплати.

З того часу казначейство може не відшкодовувати навіть погоджений податковою обсяг ПДВ і за це нікому нічого не буде. Власне, так воно досить часто трапляється на практиці. Наприклад, в 2008-2009 роках уряд повернув лише половину заявленого ПДВ, маніпулюючи таким чином показниками доходів та дефіциту бюджету.

В нинішніх складних умовах уряд також не може втриматися від спокуси частково перекрити канал відшкодування ПДВ, зберігши кошти в бюджеті.

Однак влада, яка декларує підтримку вітчизняного бізнесу, не може дозволити собі відверто ігнорувати легітимні і підтверджені заявки на відшкодування податку того ж таки вітчизняного бізнесу, тому був розроблений механізм, який створює видимість відсутності проблеми, проте дозволить зберегти "живі" гроші в бюджеті.

Таким механізмом стало надання уряду права погашення бюджетної заборгованості державними цінними паперами.

Для створення відповідної законодавчої бази в кінці минулого року було прийнято два важливих закони.

Перший – "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів" (№ 5519), яким дозволено погашати певні бюджетні видатки, а також бюджетну заборгованість, включаючи заборгованість з відшкодування ПДВ, казначейськими фінансовими векселями.

Другий – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів" (№ 5518), яким право визначати порядок обігу, обліку та розрахунків із застосуванням фінансових векселів надано КМУ та НБУ.

До слова, чомусь ніхто не задався питанням, а чому саме векселями, а не облігаціями, як це було зроблено в 2010 році?

Обумовлено це тим, що уряд хоче розв'язати собі руки, позбавившись кількісних обмежень в питанні емісії векселів.

Справа в тому, що облігації автоматично включаються до державного боргу, а обсяг запозичень щорічно строго лімітується законом про бюджет. А от фінансові векселі можна не рахувати як державний борг, а відповідно, емітувати стільки, скільки завгодно.

Практично ніхто не сумнівався, що фінансові векселі були створені спеціально під бюджет-2013, тому законотворча робота в цьому напрямку буде кипіти протягом року. В липні був ухвалений Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо фінансових векселів" (№ 407).

Він надав підприємцям довгоочікувану можливість просити податкову службу відшкодовувати ПДВ не "живими" грошима, а державними цінними паперами. Згідно оновленої редакції ПКУ, видача фінансового казначейського векселя прирівнюється до видачі платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на рахунок платника податку.

Ішим Законом (№ 391), новації були впровадженні до діючого бюджету, що відкрило можливість їх застосування вже в поточному році.

Варто зазначити, що багатьох підприємців обнадіяло положення про те, що "платники податку мають право здійснювати сплату будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачуються до Державного бюджету України шляхом пред'явлення для сплати (не раніше настання строку платежу, визначеного в векселі) фінансового казначейського векселя".

Насправді, ця норма вказує на те, що сплатити податки ПДВ-векселями не можна. Розрахуватися ними можна лише після того, як фактично відбудеться виплата по векселям, тобто підприємству надали право вирішувати, або врешті отримати "живі" гроші на руки, або одразу цю виплату повернути державі у формі сплати нарахованих податків.

В останньому випадку, підприємство може зекономити тільки на банківських комісіях за транзакції.

Загалом, в Бюджетному кодексі чітко прописана заборона проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій, тому очікувати можливості сплати податків векселями марно.

Таким чином, держава винайшла оптимальний для себе механізм боротьби з наростаючою бюджетною заборгованістю з ПДВ ‑ її тепер наче і немає, а "живі" гроші залишаються в бюджеті. Цей механізм в найближчий час запрацює на практиці.

В кінці липня була прийнята Постанова КМ України "Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів" (№ 683), в якій Міністерству доходів і зборів доручено забезпечити "проведення роз’яснювальної роботи з платниками податків щодо можливості відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість шляхом видачі фінансових казначейських векселів за умови подання ними заяви про обрання такого способу відшкодування".

Крім того, міністерству було доручено одразу - мабуть, за результатами "роз’яснювальної роботи" - сформувати реєстр платників податку, яким відшкодування з бюджету ПДВ може здійснюватися шляхом видачі фінансових казначейських векселів, а також провести розрахунок прогнозних показників сум ПДВ, які підлягатимуть відшкодуванню з бюджету шляхом видачі фінансових казначейських векселів, за податковими деклараціями, що будуть подані до 1 листопада 2013 року.

Провівши аналіз, очевидно шляхом опитування підприємств щодо бажання отримати в добровільному порядку ПДВ-векселі замість "живих" грошей, Міндоходів відзвітувало, що потенційний попит на державні папери складе близько 12 мільярдів гривень.

Насправді, якщо і є бажаючі, які добровільно погодяться на п'ятирічні векселі під 5% річних, то зроблять вони це через фінансову скруту та/або через неможливість отримати відшкодування в нормальний спосіб.

Наразі, в тому варіанті, в якому пропонується впровадити ПДВ-векселі, вони апріорі не є привабливими для бізнесу, якщо звичайно його не ставити перед вибором: або ПДВ відшкодовується паперами, або взагалі ніяк.

Для того, щоб ПДВ-векселі стали хоч комусь цікавими необхідно мати розвинений біржовий ринок цінних паперів і ринкові ставки дохідності. Самостійно уряд навряд чи зможе зараз зайняти гроші на 5 років під 5%.

До того ж внутрішній ринок вже перенасичений державними цінними паперами. Жоден нормальний інвестор не буде купувати ПДВ-векселі, якщо кошти можна вкласти в ОВДП зі ставками 10-15%. Для того, щоб конвертувати папери в "живі" гроші підприємці змушені будуть продавати їх за значно нижчою ціною, ніж номінальна вартість, а це вже їх прямі втрати.

Гіпотетично ПДВ векселі могли би бути цікавими для потужних підприємств з невеликою частку експорту у структурі реалізованої продукції, тобто для тих суб'єктів підприємницької діяльності, для яких відшкодування ПДВ не є фактором різкої зміни обсягу обігових коштів.

Єдиним плюсом - хоча і дуже важливим - державних цінних паперів для підприємства є те, що доходи від них не включаються до бази оподаткування податку на прибуток.

У випадку, якщо підприємство має надлишок ліквідності, то йому можливо б було й вигідно тримати його в державних цінних паперах, а не на своїх банківських рахунках. Проте в умовах рецесії уряд, навпаки, мав би бути зацікавлений в тому, щоб дестимулювати підприємства скуповувати цінні папери.

Загалом, потрібнор усвідомлювати наслідки політики запровадження ПДВ-векселів. Попри те, що цей інструмент є добровільним, мало в кого є сумніви, що після "роз’яснювальної роботи" попит на них буде досить високий.

Але чим більше ПДВ-векселів вдасться нав'язати бізнесу, тим більш негативний макроекономічний ефект отримає держава. Причинно-наслідковий зв'язок досить простий.

Бюджетне відшкодування ПДВ заявляють ті компанії, що здійснюють експорт, тобто економічно активні підприємства. Якщо вилучити в них певну частину "живих" грошей, то вони автоматично зменшать фінансування поточної господарської діяльності, а відповідно, зменшиться експорт і притік валюти в країну.

В підсумку, бюджету вдасться тимчасово затримати відтік "живих" грошей з бюджету, але зменшиться і дохідна частина. Очевидно, що баланс такої політики буде від'ємним.

В умовах рецесії абсолютна більшість країн, навпаки, роблять все, щоб збільшити обсяг обігових коштів, стимулюючи підприємства нарощувати виробництво. Це єдиний шлях, який дозволить послабити вже хронічну проблему дефіциту державного бюджету України.