Що б Мільтон Фрідман порадив нам сьогодні?

The Economist

Мільтон Фрідман, якому б 31 липня виповнилося 100 років, якби він дожив, досі залишається так само актуальним, як і протягом свого довгого життя.

Чиказький економіст критикував надпотужну державу, яка після його смерті у 2006 році стала ще більш потужною.

Він також активно критикував монополію державних шкіл, які не збираються реформуватися.

Він був типовим інтелектуалом, часто писав для популярних видань. Зараз найбільш схожим на нього є його ідеологічний супротивник Пол Кругман.

Мільтон також був радником: в Штатах - для Баррі Голдуотера і Рональда Рейгана, закордоном - для Маргарет Тетчер і Аугусто Піночета, чілійського диктатора.

Він відстоював легалізацію наркотиків і проституції і скасування обов'язкової військової служби.

Досі згадуються його висловлювання, особливо щодо надмірних чиновників, про яких він говорив із презирством.

"Якщо поставити федеральний уряд на чолі пустелі Сахара, через п'ять років виявиться, що їм не вистачає піску".

"Немає нічого тривалішого за тимчасову урядову програму".

Багато його пропозицій до сих пір виглядають резонансно, наприклад, надати батькам можливість самим обирати, на яку школу витрачати державну допомогу.

То що б він порадив політикам, які відповідають за економіку сьогодні?

Одне зрозуміло точно - запустити дерегулювання, якого вимагає світ.

Але тут постає більш технічне і спірне питання: що робити з роллю центральних банків.

Питання, якими він найбільше переймався, були як раз центральні банки і економічні спади.

Тож логічно в день сторіччя з його дня народження запитати, що б він порадив політикам робити з найгіршим спадом з часів Великої Депресії.

У "Фінансовій історії Сполучених Штатів", написаній спільно з Анной Шварц, Фрідман наполегливо переконував, що ФРС став посібником Депресії через нездатність приборкати приголомшливе зменшення грошової маси.

Щварц, яка померла у червні, в 2007 році написала, що ця книга спричинила "контр-революцію" фінансової думки, яка суттєво вплинула на сьогоднішню політику.

У 2012 році новий голова Федеральної резервної системи Бен Бернанке звернувся до них, говорячи про Депресію: "Ви праві, ми це зробили і нам шкода. Але завдяки вам, ми цього не повторимо".

Що робити натомість, неясно.

Деякі економісти, разом з Кругманом, заявляють, що Фрідман підтримав би намагання пана Бернанка стимулювати економіку, і порадив би йому продовжувати у тому ж дусі.

Інші запевняють, що Бернанке зловживає ідеями Фрідмана.

На початку серпня Бернанке треба буде зважити ці протилежні точки зору на засіданні ФРС з приводу третього раунду переговорів про "кількісне пом'якшення" і придбання облігацій за новостворені гроші.

У 1930 роках низькі відсоткові ставки сприймалися як послаблення грошово-кредитної політики.

Фрідман і Шварц продемонстрували, що відсоткові ставки, прив'язані до інфляції були кращим показником, і що насправді політика залишалась жорсткою.

Коли через банківську паніку скоротилося постачання грошей, відмова ФРС втручатися поглибила Депресію.

Фрідман і Шварц переконували, що "кількісне пом'якшення" вирішило б цю проблему.

Завдяки Депресії Фрідман виробив власний погляд на макроекономіку, що отримав назву "монетаризм"

Монетаризм означає, що зміни грошових мас впливають на такі реальні економічні змінні, як безробіття у короткостроковій перспективі і інфляцію у довгостроковій.

"Інфляція завжди і передусім пов'язана з грошовою масою".

Небезпечне скорочення грошової маси лежить на совісті центрального банку. Так само, як і неконтрольоване її зростання.

Коли у 1963 році його "Грошово-кредитна історія" вийшла у світ, панували кейнсіанські погляди: інфляція залежить від пропозиції, на яку впливає собівартість.

Фрідман звинувачував монетарну політику. Швидке зростання грошової маси призвели до збільшення попиту понад економічний потенціал пропозиції, створивши ситуацію, коли "надмірна кількість грошей приходилась на обмежену кількість товару".

Щоб виправити ситуацію з інфляцією, треба було попрацювати над кредитно-грошовою політикою.

Супротивники, в тому числі голова ФРС Пол Волкер, відповіли на виклик, зробивши політику жорстокішою і вичавивши інфляцію з економіки.

Сьогодні критики федерального пом'якшення вказують на те, що Фрідман надавав перевагу стійкому зростанню грошової маси, що допомогло би встановити дисципліну центрального банку.

Джон Тейлор відзначає, що зростання грошової маси було достатньо швидким під час останньої кризи.

"План ФРС зі збільшення інфляції завдяки кількісному пом’якшенню – це великий крок проти політики, за яку виступав Фрідман", вважає Алан Мелтцер.

Це більше схоже на старе кейнсіанство, за яким висока інфляція призведе до зростання безробіття. Фрідман був проти цього. З іншого боку, він вважав, що намагання зменшити безробіття нижче природного рівня лише сприяє збільшенню зарплат і зростанню інфляції.

Тим не менше, Фрідман також вважав важливими інші показники, окрім цін. Характерним для кризи 1930 років та японської стагнація в 1990 було падіння грошової маси.

"Це буде мати такий самий ефект як завжди. Виробництво буде зростати і через якийсь час виросте і інфляція".

У 1984 році він писав, що повільне і стабільне зростання грошової маси не є необхідним наслідком монетаристської теорії. І коли економічний крах в 1990 роках в Японії поступився слабкому відновленню та дефляції, Фрідман радив монетарний "поцілунок життя" у формі кількісного пом’якшення.

Виробництво в США впало в період економічного спаду і зростання залишається нижчим тренду, що спостерігався під час попереднього циклу зростання.

Цілком ймовірно, що Фрідман звинуватив би грошово-кредитну політику за цей недолік. Очікування низької інфляції може вказувати на великий розрив у виробництві, що дозволяє говорити про можливість монетарного стимулювання.

І тепер Бернанке та його колегам потрібно буде зробити все можливе, щоб не піддатися нищівній критиці з боку майбутніх Фрідманів.

Переклад з англійської: "Реальна економіка"



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Глобальне будівництво до 2025 року: прогноз позитивний

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.