Велика ілюзія Європи

Пол Кругман

За останні декілька місяців я зустрів декілька оптимістичних оцінок перспектив для Європи.

Як не дивно, але жодна з них не каже про те, що продиктована для Європи Німеччиною формула економії через страждання має якісь шанси на життя.

Натомість, простором для оптимізму залишається те, що провал - в тому числі розвал євро - буде катастрофою для всіх, в тому числі німців. Що в кінцевому рахунку змусить європейських лідерів робити все для того, щоб врятувати ситуацію.

Сподіваюсь, що цей аргумент спрацює. Але кожен раз, як я на нього натикаюся, я пригадую Нормана Енджелла.

Хто це?

Ще у 1910 році Енджелл опублікував відому книгу під назвою "Велика ілюзія", стверджуючи, що війна стала застарілим поняттям.

Торгівля і промисловість, зазначав він, а не експлуатація підкорених народів, - ось ключі до національного багатства.

Тож нема що розраховувати на великі затрати на військові завоювання.

Більше того, він був впевнений, що людство стало схвально ставитися до такої реальності, і що "пристрасть до патріотизму" швидко почала зникати.

По суті, він не казав, що більше не буде крупних війн, але створювалося враження, що ніби їх не буде.

Всі ми знаємо, що було після цього.

Справа в тому, що перспектива катастрофи, якою б очевидною вона не була, - ще не гарантія того, що народи об'єднаються для її запобігання.

І це особливо є правдою, коли гордість і упередження змушують лідерів закривати очі на очевидні речі.

Це і повертає мене до досі вкрай важкої ситуації в Європі.

Впадають в шок, навіть ті з нас, хто щільно слідкує за ситуацією вже протягом двох років. Адже більш ніж два роки пройшло з тих пір, як європейські лідери заявили про відданість економічній стратегії, яка базується на бюджетній економії і "внутрішній девальвації" - по суті скороченні зарплат. І вони вірили, що це врятує країни, які заборгували.

За весь цей час з історіями успіху не склалося. Все, на що можуть тикнути прибічники цієї релігії - так це пару країн Прибалтики, які ледь відновилися після падіння рівня Великої Депресії, але ще й досі набагато бідніші за докризові часи.

Тим часом криза євро перейшла до фази метастазу, поширившись від Греції до таких крупних країн, як Іспанія і Італія. А Європа, в цілому, явно скочується в бік рецесії.

Ти мне менше рецепти від Берліну і Франкфурту навряд чи змінилися взагалі.

Але чекайте. Кажуть, самміт минулого тижня дещо розворушив ситуацію? Дійсно.

Німеччина трохи посунулась, погодившись на дещо простіші умови позичання для Італії і Іспанії, але не на купівлю облігацій Європейським Центральним банком. А також на план порятунку приватних банків, що є розумним, але це важко стверджувати, не знаючи деталей.

Але ці поступки виглядають мізерними порівняно з масштабом проблем.

Що дійсно треба зробити для порятунку єдиної європейської валюти? Відповідь, найбільш ймовірно, полягає у тому, що треба задіяти центральний банк для покупки державних боргів, і змусити центральний банк відкрито оголосити про готовність прийняти дещо вищий рівень інфляції.

Навіть за такої політики на більшість Європи очікує перспектива високого рівня безробіття.

Але принаймні проглядатиметься дорога до відновлення.

Втім дійсно дуже і дуже важко уявити собі, як може відбутися таке зрушення у політиці.

Частково проблема полягає у тому, що німецькі політики останні два роки витратили на те, що розповідали своїм виборцям те, що не є правдою. Наприклад, що настання кризи - це результат помилок безвідповідальних урядів Південної Європи.

Іспанія, яка є зараз епіцентром кризи - мала низький рівень заборгованості і профіцит бюджету напередодні кризи. Якщо зараз країна і переживає кризу, то це результат того, що луснула бульбашка нерухомості, яку роздули європейські банки, не без участі Німеччини.

Але сьогодні байки не призводять до дієвих рішень. Втім, дезінформовані виборці - це не єдина проблема.

Навіть європейська еліта далека від реальності.

Почитайте хоча б останні звіти європейських "експертних" закладів. Наприклад, той що тиждень тому випустив Банк Міжнародних Розрахунків. Створюється таке враження, що занурюєшся в інший всесвіт, де не працюють ні уроки з історії, ані закони арифметики.

Світ, в якому економія буде працювати тільки якщо всі будуть мати віру, і за якої всі одночасно скоротять витрати, і це не викличе депресію.

То чи врятує себе Європа?

Ставки дуже високі, і європейські лідери здебільшого не є ані злими гоблинами, ані ідіотами.

Але, повірите ви чи ні, то саме можна було б сказати про європейських лідерів у 1914 році.

Варто лише сподіватися, що зараз інші часи.

Переклад з англійської: "Реальна економіка"



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Глобальне будівництво до 2025 року: прогноз позитивний

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.