Як "знищити" галузь: досвід України

Микола Нордвік, для РЕ

Аграрний сектор під час загострення кризи знову розглядається як головний напрям на шляху до економічного спасіння України.

Труднощі у промисловості обумовлюють зміни у державній економічній політиці, спрямовані на підтримку села. Разом з цим, про успішність таких змін важко говорити, оскільки ця галузь, не зважаючи на задекларовану підтримку з боку держави, залишається з великими гострими проблемами.

При цьому достатньо складно стверджувати, що аграрний сектор відновлюватиметься швидше ніж промисловий, але про все по порядку.

Статистика

За останніми даними Держкомстату індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у січні-жовтні поточного року порівняно з відповідним періодом 2011 року становив лише 94,9%. При цьому показник на рівні 95% тримається з липня 2012 року.

Хід збирання врожаю восени 2012 року у порівнянні з минулим роком також свідчить про окремі проблеми аграрної галузі. Наприклад, валовий збір пшениці озимої станови лише 70,7% від минулорічного, ячменю - 76,4%, гречки - 81,7%, а проса - 55,9%.

Валовий збір цукрових буряків, у порівнянні з минулорічним періодом, становив 87,5%, ріпаку - 84,8%, картоплі - 96,1%, винограду 90,5%.

Станом на 1 листопада 2012 року на переробні підприємства від усіх категорій господарств загалом надійшло 10,3 мільйона тонн цукрових буряків, що на 18% менше ніж на 1 листопада 2011 року.

На підприємствах, що здійснюють зберігання та переробку зернових культур, було в наявності 21,3 мільйона тонн зерна, що на 22% менше аналогічного періоду минулого року. Запаси соняшнику становили 5,3 мільйона тонн, що на 11% менше запасів минулого року.

Останні роки спостерігається стійка тенденція щодо скорочення потенціалу українського аграрного сектору за рахунок зменшення зайнятих працівників.

Наприклад, якщо у 2008 році кількість зайнятих у господарських товариствах становила 357,8 тисяч чоловік, а у приватних сільгосппідприємствах 118,1 тисячі чоловік, то на початку 2012 їхня чисельність скоротилася на 9,3 та 12,2% відповідно.

Затрати та слабке фінансування

Однією з головним причин слабкого розвитку аграрної галузі є недостатня фінансова підтримка з боку держави. Так, Міністерство аграрної політики та продовольства за підсумками 2011 року витратило 1,05 мільярда гривень, або 19,1% річного обсягу.

При цьому на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів і компенсації лізингових платежів - 230 мільйонів гривень, або 36,7% річного плану, фінансову підтримку створення оптових ринків сільськогосподарської продукції - 124,5 мільйона гривень, або 59,3%, на селекцію в рослинництві - 20,8 мільйона гривень, або 69,4%.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" на пряму підтримку сільського господарства передбачено спрямування 2,8 мільярда гривень, що на 31% менше, ніж у 2011 році, і значно менше суми, яку Україна може виділяти відповідно до домовленості із СОТ.

Такий факт свідчить про проблеми у сфері державних фінансів та ставить під сумнів виконання спеціальної урядової Програми розвитку українського села, прийнятої у 2007 році в цілях реформування аграрного сектору до 2015 року.

Аналітичні матеріали Національного інституту стратегічних досліджень "Щодо розбудови механізмів державної підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні" свідчать про неефективне використання державних коштів Аграрним фондом при здійсненні ним цінового регулювання на ринку.

Так, мають місце випадки, коли лише одному підприємству з держбюджету було авансовано 65% коштів від загального обсягу, спрямованого на закупівлю зернових, і це дало йому можливість здійснити поставку 73,3% від закуплених до державного інтервенційного фонду зернових культур.

Водночас, безпосередні сільськогосподарські товаровиробники до формування державного інтервенційного фонду не були залучені.

Неефективне використання коштів стало причиною порушення кримінальної справи стосовно Аграрного фонду за фактом завдання збитків державі у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави на суму майже 340 мільйонів гривень.

Неефективне використання міжнародної допомоги

Однією з головних цілей згаданої державної програми на 2012 рік, у якому завершується другий етап реформ, є створення прозорого ринку земель сільськогосподарського призначення на основі єдиної системи земельного кадастру.

Не зважаючи на те, що для вирішення цього питання було залучено кошти Світового банку, сьогодні, як зазначає Рахункова палата, позика у визначених обсягах не використана, мета проекту ще не досягнута.

Залучення позики здійснювалося для забезпечення безоплатної видачі державних актів на право власності на землю взамін сертифікатів на земельну частку (пай) і розвитку системи кадастру.

Проте, через незадовільне законодавче та організаційне забезпечення, за роки свого втілення (з 2004 року) проект зазнавав неодноразової реструктуризації.

Суму запозичення шляхом внесення змін до угоди про позику було зменшено більш ніж удвічі з 195 до 89 мільйонів доларів. Мету реалізації проекту також змінено.

Комплексний підхід до створення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у складі Державного земельного кадастру, внаслідок кардинального оновлення законодавства у цій сфері, втрачено.

Обмін сертифікатів на державні акти на право власності на землю практично завершується.

Проте за цю роботу переважно платили люди, власників сертифікатів, або суб'єкти господарювання, які орендують ці земельні ділянки, тоді як у рамках реалізації проекту лише 7,6% від загальної кількості власників сертифікатів скористалися правом на безоплатне отримання державного акта.

Непрозора підтримка

Також слід звернути увагу на низький рівень обізнаності селян щодо можливостей одержання ними державної допомоги за рахунок здешевлення отриманих кредитів.

Складний процедурний механізм і непрозорість її отримання, унаслідок чого основна маса вітчизняних товаровиробників, які такої підтримки потребують, залишаються поза її межами.

Що ж казати про ефективність державної політики, коли допомогою користуються лише 10% агропідприємств із загальної кількості тих, хто потребує такої допомоги.

Для отримання компенсації коштів через механізм здешевлення кредитів агропромисловому підприємству необхідно надати більше десяти документів, а рішення про доцільність надання кредиту приймається на закритих засіданнях конкурсних комісій Міністерства аграрної політики та продовольства і облдержадміністрацій.

Крім того, даний вид підтримки надається юридичним особам і залишає поза увагою особисті селянські господарства, тому реально кошти отримують великі фінансово потужні приватні підприємства.

Інші проблеми

Неефективна політика держави у такій підгалузі аграрного сектору, як виробництво дитячого та дієтичного харчування, може призвести до захоплення цієї сфери іноземними компаніями.

При цьому обсяг світового ринку продуктів дитячого харчування у 2011 році оцінюється експертами у 38,2 мільярда доларів, у 2012 році його обсяг прогнозується на рівні 41,5 мільярда доларів, у 2017 років - 63,7 мільярда доларів.

Досягнення іншої цілі - щодо високої продуктивності у сільському господарстві - також під питанням.

Наприклад, врожайність зернових в Україні в усіх категоріях господарств становила 34,6 центнерів на гектар, натомість у країнах ЄС показник становить 51,6 центнера на гектар, а у Німеччині - 70,7 центнера на гектарів, у Великобританії - 71,7 центнера на гектар, та у США - 65,4 центнера на гектар.

Виробництво молока - надої на одну корову в Україні досягають 3793 кг, а у вищезгаданих країнах відповідно від 6100 до 9300 кг.

Виробництво м'яса на 100 га (у забійній вазі) в Україні – 51,7 центнера, у вищезгаданих країнах – від 220 до 105 центнерів.

***

Україна за природно-ресурсним та аграрним потенціалом посідає провідне місце у світі, однак цей потенціал використовується вкрай неефективно, а агропромисловий комплекс значно відстає у розвитку від передових країн світу і ЄС.

Серед основних проблем слід назвати невідповідність продукції сільського господарства міжнародним стандартам, низький рівень інвестицій та державної підтримки, слабка економічна ефективність.

В умовах економічної кризи, держава, яка нічого путнього для агропромислової галузі не зробила, не може очікувати на віддачу.



Коментарі

Додати коментар


Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.