Янукович в Китаї: успіх чи повний провал?

Ольга Дубенська

Не зважаючи на масові протести та політичну нестабільність в Україні, президент Віктор Янукович 3 грудня полетів у Китай.

Як анонсувалося, метою державного візиту президента було залучення мільярдних інвестицій та закріплення можливостей для міжнародної торгівлі.

Суми звучали різні – від $8 млрд. до $12 млрд. І якби мова йшла про "живі" гроші, то така сума могла неабияк допомогти українській економіці і вирішити проблему виплат за боргами держави.

Та інвестиції, які Піднебесна спрямовує в Україну , - це переважно проектне фінансування, тобто гроші, які надаються під конкретні цілі, і за використанням яких уважно слідкує китайська сторона.

"Китай прагне надавати позики під конкретні проекти, в той час як українська влада намагається отримати живі кошти, при чому найближчим часом. Китай зацікавлений, щоб у проектах були задіяні китайські компанії, тобто або готували проектну документацію, або постачали обладнання, або брали безпосередню участь у виконанні робіт", - зауважує головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан.

Єдиним проектом, під який Україна отримувала китайську позику не на конкретні цілі, є проект, який вже реалізується у сільськогосподарському господарстві. Відповідно до міжурядових угод, Китай видасть Україні кредит на $3 млрд. на розвиток вітчизняного агросектору. Водночас Україна зобов'язується постачати Китаю щороку 2-2,5 млн тонн кукурудзи

В рамках цього проекту Україна вже отримала $1,5 млрд. і почала поставки кукурудзи на китайський ринок у листопаді 2013 року.

Які ж досягнення нинішнього візиту гаранта у Піднебесну?

Як заявив Янукович, за підсумками зустрічей з китайськими лідерами, документи, які були підписані, розширять економічну співпрацю між державами, та дозволять залучити у вітчизняну економіку близько $8 млрд.

При чому президент не уточнив, чи мова йде про нові проекти, чи, що більш імовірно, про надходження траншів в рамках проектів, що були підписані раніше.

Поряд з декларативними документами на зразок Договіру про дружбу і співробітництво, чи декларації про поглиблення відносин стратегічного партнерства, було укладено низку комерційних договорів між суб'єктами підприємницької діяльності двох країн.

Так, запорізьке підприємство"Мотор Січ"із конструкторським бюро "Івченко-Прогрес" підписало договір про спільне виробництво, проектування та використання авіаційних двигунів з Китайською корпорацією AVIC.

Також "Мотор Січ" і харківська корпорація "ФЕД" підписали з китайською Beijing easy best golden gate aviation investment меморандум про співпрацю у сфері виробництва і технічного обслуговування авіаційної техніки, зокрема, вертолітних двигунів, які розробляє "Мотор Січ".

Своєю чергою Донецьксталь" підписала контракт з компанією Minmetals Engineering, який передбачає участь китайського підприємства у будівництві нової шахти в межах шахтного поля, що розробляється "Донецьксталлю" на Донеччині, у м. Красноармійськ.

Згідно з угодою, Minmetals Engineering виступить генеральним підрядником проекту. Угода розрахована на 2,5 роки і оцінюється в $247 млн. Передбачається, що в перспективі під цей проект буде залучено фінансування китайських банків.

Як відзначив гендиректор "Донецьксталі" Олександр Шаповалов, підписання даної угоди підтверджує високу інвестиційну привабливість "Донецьксталі", яка обумовлена досвідом реалізації подібних проектів та якістю продукції.

"У масштабах країни найважливіша з підписаних вчора угод - це меморандум про взаєморозуміння і співпрацю щодо створення рухомого складу в рамках нацпроекту "Повітряний експрес"", - відзначають в Українському союзі промисловців і підприємців, який, до речі підписав угоду про співпрацю з Китайською асоціацією міжнародних підрядників.

За словами представників ДП "Повітряний проект", даний меморандум дозволить перейти до виготовлення потягів Крюківським вагонобудівним заводом в кооперації з китайськими партнерами.

Як відомо, фінансує даний проект Експортно-імпортний банк Китаю - Україна бере кредит на $372,3 млн строком на 15 років з 3,5% ставкою. І було б значним досягненням для України, якби Китай погодився, щоб виробником потягів в рамках проекту було українське підприємство. Втім, поки що такої впевненості немає.

"Згідно з угодою, передбачуваним виконавцем проекту є КВБЗ, адже мова йде лише про меморандум. Сподіваємося, що саме Крюківський вагонобудівний завод буде виконавцем. Підприємство готове виконувати замовлення, у нас є техніка, яка підходить для "Повітряного експреса". Літом було організоване тестування потяга, який пропонується як прототип поїзд для цього проекту. Що важливо, завод створив такий потяг, в якому можна міняти кількість вагонів залежно від пасажиропотоку", - розповіли у прес-службі підприємства.

У прес-службі додали, що поки рано говорити про кількість потягів, які будуть закуплені для "Повітряного експресу", а також про вартість замовлення.

Як відомо, раніше голова наглядової ради КВБЗ Володимир Приходько анонсував, що завод планує укласти контракт на поставку в Китай 2 тисяч вагонів-зерновозів. У Пекіні відповідна угода не була підписана.

"Не відомо, скільки зерновозів може поглинути китайський ринок. Це новий для нас напрямок. Зрозуміло, що Китай використовує європейську ширину колії - 1435 мм , це означає, що навіть якщо постачання будуть налагоджені, КВБЗ повинен буде закуповувати візки для такої ширини колії і адаптувати свої вагони під нові візки. Це можливо, але прибуток від такого проекту буде однозначно меншим, ніж від поставок в країни СНД. Дивно, що КВБЗ проривається на ринок Китаю з вагонами. Це все одно, що в Тулу зі своїм самоваром їхати", - каже старший аналітик ІК "Арт Капітал" Олексій Андрійченко.

Експерт також висловив сумнів, що українські вагони вагони дешевші за китайські.

"Можливо, українські вагони можуть взяти якістю. Якщо дійсно будуть поставляти 2000 вагонів протягом 1,5 року, то це еквівалентно 13% завантаження заводу - цілком достойно. Це приблизно 1,3 тис зерновозів на рік, що можна порівняти з можливими поставками зерновозів до Росії наступного року", - підкреслює він.

Водночас візит української делегації у Китай має позитивні наслідки для агросектору. Так, сторонами було підписано фітосантіарні протоколи, згідно з якими Україна вже з наступного року зможе постачати на китайський ринок сою та ячмінь.

Крім цього, було підписано контракт між Ніжинським жиркомбінатом та з Sinochem Guangdong про постачання лляної олії в Китай протягом 2014-2015 років.

Як зазначає Президент ВГО "Української аграрної конфедерація" Леонід Козаченко, Україна розглядає Китай як важливий ринок для збуту продовольства, зокрема, зернових, молока та м'яса.

"Китай - цікавий ринок для України, адже це не той Китай, що десять років тому, - відзначив експерт.

Також у рамках бізнес-форуму в Пекіні між "Київгідроінвест" і китайською BICIM був підписаний договір про будівництво глибоководного порту на заході Криму, в Сакському районі, неподалік від селища Фрунзе.

Цей проект передбачає будівництво кількох терміналів і зерносховища на 20 мільйонів тонн. Глибина акваторії – 25 м.

Будівництво порту буде реалізоване в режимі державно-приватного партнерства, фінансування здійснюватиметься без держаних гарантій при цьому держава отримає 50% побудованої інфраструктури.

Розрахункова потужність порту - від 140 млн тонн на рік, що звучить більш ніж амбітно, зважаючи на те, що через українські порти морські порти в січні-листопаді 2013 року пройшло усього 132,9 млн тонн вантажів.

Профільні експерти скептично оцінюють в цілому ідею будівництва нового порту.

На думку фахівців, проблемою, з якою може зіштовхнутися проект, є надмірна завантаженість залізничних шляхів, які ведуть від Криму, що може спричинити перешкоди для вивезення товарів з АРК.

"Цілком очевидно, що зараз будувати порт з таким розмахом особливо у Криму немає сенсу. Крим не є вантажоутворюючим регіоном. У нас всі порти менше пропустили вантажів (порівняно з анонсованою потужністю – ред.) Всі інші порти закрити, чи як? А транспортна складова? Так, доведеться вкладати величезні кошти в інфраструктуру, яка є державною", - зауважує в.о. президента Асоціації портів України "Укрпорт" Василь Зубков.

"Що в цьому порту перевантажувати, тим більше під такі глибини. Під глибини 25 метрів можна було, наприклад здійснювати перевалку руди чи вугілля. Але навіщо руду і вугілля везти у Крим? Сьогодні з цим завданням спокійно справляється порт "Південнний". Такий проект поки що Україні не потрібний, адже порти ненавантажені, транзит падає – порівняно з 2007 обсяги транзиту скоротилися удвічі", - додає експерт.

Теоретично порт такого можна було б збудувати, наприклад, в Очакові, у Миколаївській області, каже він. А ще краще було б за залучені кошти модернізувати існуючі порти, підкреслює Зубков.

Важливим документом, підписаним у Пекіні, стала угода між Міненерго та Китайською національною хімічною інжиніринговою корпорацією про співпрацю у будівництві заводів для виробництва синтез-газу, що фактично означає початком реалізації програми із заміщення газу вугіллям, передбаченої кредитною угодою між Банком розвитку Китаю та НАК "Нафтогаз України" на $3,656 млрд.

Досвід Китаю, який активно розвиває виробництво синтез-газу із вугілля (нещодавно було схвалено будівництво 9 великих заводів потужністю більше 37 млрд м3/рік газу – ред.), дуже важливий для України, особливо в умовах переслідування цілі із зменшення залежності від імпортного газу.

Крім цього, як заявив міністр енергетики Едуард Ставицький, проект дасть змогу створити нові робочі місця, забезпечить ринок збуту для вугілля, та дозволить щорічно економити до 4 млрд. м3 природного газу.

Цікаво, що українська влада спростувала ведення перегорів з китайцями стосовно здачі в оренду в оренду українських сільськогосподарських земель, що було резонансною темою у восени 2013 року і висвітлювалося зокрема і на міжнародними медіа.

Наприклад, британське видання The Telegraph у вересні писало, що Україна планує здати в оренду китайським компаніям 9% орних земель країни.

Видання охрестило майбутню угоду "найбільшим захопленням землі", відзначивши, що така домовленість призведе до того, звичайні селяни доступ до землі втратять, що своєю чергою спровокує підвищення рівня безробіття та заблокує довгострокові перспективи розвитку сільських регіонів.

Та як запевнив міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, Україна не збирається здавати в оренду свою землю.

На думку депутата від ВО "Батьківщина", члена групи з міжпарламентських зв'язків з Китаєм Олександра Бригинця, українська влада не підписала відповідні домовленості з Китаєм, розчарувавшись, що не вдалося домовитися про позики.

"Загальна кількість цієї землі 2% України, а орних земель 5-7%. Відповідна домовленість з Китаєм була написана надто лояльно для іншої сторони, адже українська влада дуже хотіла отримати позику. Побачивши, що кредитів не буде, вона відмовилася від підписання угод. Варто відзначити, що китайські кредити не були б легкими, втім, влада і їх готова була прийняти", - пояснює парламентарій.

Цілком зрозуміло, що однією з цілей візиту українського президента у КНР було бажання отримати "живі" гроші, а не лише досягти домовленостей за проектами.

"Ці проекти, безумовно, важливі для економіки і будуть розвиватися. Але у них зацікавлена передусім китайська сторона. Наприклад, угода, що стосується співпраці у виробництві газу з вугілля , передбачає закупівлю китайської техніки. Варто пам’ятати, що ця та інші домовленості- це рядові проекти, які вже працюють, тому говорити про якийсь успіх за підсумками візиту у Китай не можна", - наголошує Бригинець.

На навіть, якщо Україні якимось чином вдалося вмовити китайців позичити кілька мільярдів, це не вирішило б усіх проблем країни.

"Суми кредитів Китаю навряд чи можна порівняти із позиками МВФ, особливо якщо ми говоримо про потреби держсектору у валюті, зокрема, для виплати зовнішніх боргів", - наголошує Олена Бєлан.



Коментарі

Додати коментар


Ника

Китайские комуняки молодцы! Они сумели построить эффективную модель плановой экономики у себя и понимают, что надо вкладывать деньги в развитие промышленности и аграрного сектора. Дать Яныку кредит - это всё равно, что выбросить в надежде, что вернётся. Коррумпированности чиновников в Украине всем известна, так что половина кредитов просто разворуют, а вторую отдадут на погашение старых долгов. И снова - денег нет.

Читайте у розділі

Відео

Загрузка...

Тест-драйв

закрити
E-mail
Пароль
Також, ви можете авторизуватись через Facebook Facebook login

Якщо ви не зареєстровані, пройдіть цю просту процедуру.